«Доля вписана в кров»: чи варто читати бестселер про вікінгів, магію та заборонене кохання

%%title%% У червні українського читача порадує нове роментезі, у якому переплетені магія, скандинавська міфологія та еротичні сцени. Мова про книгу Данієль Єнсен «Доля, вписана в кров». Нині текст  має більш ніж 130 000 оцінок на платформі Goodreads та став найкращим романом року за версією Amazon і журналу ELLE. Зауважимо, що це перша книга дилогії.

У червні українського читача порадує нове роментезі, у якому переплетені магія, скандинавська міфологія та еротичні сцени. Мова про книгу Данієль Єнсен «Доля, вписана в кров», яка вийшла у видавництві READBERRY. Нині текст  має більш ніж 130 000 оцінок на платформі Goodreads та став найкращим романом року за версією Amazon і журналу ELLE. Зауважимо, що це перша книга дилогії. У центрі роману Фрея. Вона вийшла заміж за Враґі скоріше на догоду батькам, аніж задля себе. Фрея має таємницю, яку батько, коли був живий – наказав берегти та нікому не відкривати. Фрея вважала, що вона обережна і не встежила як Враґі дізнався те, що вартувало приховати від інших. Бо коли таємниця розкрилася – жінка стала не чим іншим як інструментом для досягнення влади у руках того, хто нею володіє. Але про все по порядку. Фреї двадцять, її чоловік злий, жадібний, але шанований вікінг, що має силу. Загалом, сильним місцем книги є світ вікінгів. Він причаровує, затягує і зацікавлює віруваннями, боями, проротствами та історіями про богів. Але повернемося до Враґі. Фрея зневажає його. Бо попри те, що він був сином богів (під час зачаття йому подарували краплю крові Ньєрда – бога вітру, рибальства та родючості у скандинавській міфології) і спочатку допомагав людям, одного разу врятувавши їх від голоду, з часом він ставав усе жадібнішим і займався тим, що попри хороший улов, спустошував сіті інших рибалок і продавав людям рибу втридорога, хоча нічого не заважало йому прикликати її до берега і допомагати. Це була одна з багатьох причин через яку Фрея ненавиділа чоловіка.  Сама ж жінка не хотіла шлюбу, але через постійні вмовляння матері, розмови про достаток, замість того аби робити те, що забажає (а у випадку Фреї стати воїтелькою), маніпуляції брата – вона змушена була терпіти зневагу чоловіка та коритися йому не задля себе, а задля рідних.  Та все змінилося, коли біля озера Фрея зустріла незнайомця – гарного, статного, до якого відчула сексуальний потяг (і це до речі лише десята сторінка).  Ви тільки почитайте його опис:  Загалом по опису Бʼєрна і Фреї одразу стає очевидним, що вони вподобали одне одного. Впевнитися в цьому допомагають жарти з сексуальним підтекстом і те, як Бʼєрн дбає про жінку.  Але, після того як таємниця Фреї розкрита – вона стає другою дружиною батька Бʼєрна. На цьому зупинюся. Про заборонене кохання, поцілунки під деревом, пестощі серед натовпу сплячих вікінгів, секс у водоймі, зраду та багато іншого ви можете прочитати самі.  Ми ж далі поговоримо про Фрею, яка знову змушена скоритися уже своєму новому впливовому чоловіку, до війська якого входить її брат. Жінка знову робить щось попри свої інтереси, позбавляючи себе свободи вибору. Ставлячи на перше місце добробут своєї родини. Іноді таке її благородство збиває з пантелику.  Для ярла Сноррі (батька Бʼєрна) – Фрея лише інструмент, бо колись одна провидиця зробила передбачення, що вона може обʼєднати всі міста і вони будуть належати тому, хто нею володіє. Сноррі ж вважає, що обʼєднати всі міста можна лише за допомогою війни. Тому йому потрібна Фрея. Однак жінка не контролює свою магічну силу (ні, можете не гортати назад, про те, що у Фреї є магічна сила я не розповідала, але це не та таємниця, яку вона приховувала. Тому без спойлерів). Вона бачить довкола жорстокість, вбивства і почасти через це, лють переповнює її. Вона руйнує все довкола та не може контролювати все, що відбувається. Її починають боятися. І не дарма. Ставлячи щось або когось вище ніж власні інтереси Фрея забуває хто вона і губиться серед інших. Чи зможе вона віднайти себе і що буде далі – не розкажу.

Про вікінгів та богів

Скандинавська міфологія – окремий світ, що постає у романі та затягує. Вірування і легенди спонукають глибше зануритися у вивчення теми.  Перш за все, зверніть увагу на імена персонажів. До прикладу, Фрея у скандинавській міфології богиня краси, кохання та родючості.  Є також вкраплення міфів, але вони не перетягують на себе всю увагу та не виписані на кілька сторінок. Один з міфів згадується при описі краси одного з персонажів:  А ще авторка не дає передбачити нам, що станеться з персонажами, бо за скандинавськими історіями – долю людей плетуть норни – три жінки чарівниці, які визначають долю світу, людей та богів. Але є але. Норнам не підвладна доля напівбогів – дітей, що були народжені людьми, але під час зачаття боги поділилися з ними своєю краплею крові. Тому ці діти були наділені чарівними силами і мали можливість визначати свою долю самі. Тому, коли ви читатимете і вам щось здаватиметься очевидним і передбачуваним – це не так.  Книга зацікавлює, затягує, читається легко та швидко. Але, якщо під час першого прочитання ви поринаєте в історію забороненого кохання та переживаєте за долю Фреї, то коли ви візьмете до рук роман вдруге – побачите в ньому проблеми жінок, які з ними із часів патріархату і які лишаються близькими сучасному жіноцтву. А ще поринете у скандинавську міфологію і можливо, захочете ще раз переглянути серіал «Вікінги». Рекомендую читати роман, щоб відволіктися від усього, що бентежить та відпочити від усього, що турбує.