Зміст
Вступ
Про культуру ублажання гречкою
Мамай — хрестоматійний приклад з Полтави або благодійна благодійність благодійного фонду
«Ублажу їх гречкою, а мені голоси» – так, імовірно, думають деякі політики. Наприклад, Мамай роздавав і роздає пайки чи канцелярію для пенсіонерів та школярів. Як нам розповів ексмер, робитиме це і цього року.
Задобрювання умовними «крупами» було, є і буде в суспільстві, де немає політичної грамотності. Роздаючи гречку, цукор та канцтовари, політики ніколи не підуть в мінус. Адже сьогодні дали пайку, а завтра вивели через корупційні схеми набагато більше. У Полтаві одним з прикладів гречкосійного політика є Мамай та його «благодійна благодійність». У матеріалі аналізуємо шкоду від гречкосійства.
Про культуру ублажання гречкою
Гречкосійство або пакети з крупою чи цукром для всіх «нужденних» виборців – це інструмент недоброчесності. Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Костянтин Донченко розповідає, що політики використовують умовні кульки з гречкою як інструмент приходу до влади:
«Це пакети з продуктами, які найлегше купити. Гречкосійство може приймати різні форми. Це будь-які товари або послуги для людей з метою прийти до влади. Теоретично це може бути навіть безкоштовна перевірка зору. Памʼятаю років 15 тому хтось в якійсь громаді роздавав гроби пенсіонерам», – говорить фахівець.
Людина, яка використовує гречкосійство для отримання певних посад, певним чином захоче повернути затрачені ресурси:
«Кожному потенційному виборцю варто памʼятати, що гречка – не благодійна допомога. Кошти, витрачені на допомогу, політик потім може повернути незаконно з бюджету громади», – підсумовує Костянтин Донченко.
За словами фахівця, подібні «акції» небезпечні, бо маніпулятивні. Так політики маніпулюють людьми голосувати у майбутньому за них, як за кандидата. Насамперед такі «подарунки» направлені на вразливі групи населення, для яких крупи, солодощі чи набір першокласника може бути чимось суттєвим.
«Якщо в людини гарна зарплатня, то на продуктові набори вона не поведеться. Основна небезпека від гречкосійства – це стимулювання тих аудиторій (вразливих груп населення – ред.), які можуть віддати за це голос. Деякі персони користуються поганим матеріальним становищем окремих верств. Тому традиційно гречкосійство асоціюється в Україні з пенсіонерами», – говорить аналітик.
Отже, чому гречкосійство може спрацювати на виборців:
- Брак політичної освіти, бо люди не розуміють, що їхні голос купують,
- Людей можуть купити через матеріальні умови, які не задовольняють рівень життя. Це означає, що заплативши відносно невелику суму, можна розраховувати на їхній потенційний голос.
Це складається в пазлик, який дозволяє гречкосійству бути ефективним інструментом.
Політики роблять подібне до реєстрації на вибори, тому вони зазвичай реєструються перед дедлайном, щоб мати можливість роздавати товари та послуги і уникнути відповідальності.
Варто зауважити, що гречкосійство можна таким назвати, коли політик говорить, що хоче прийти до влади.
Політолог Сергій Таран порівнює популізм і гречкосійство та говорить, що це не однакові, але схожі речі.
«Гречкосійство — це так званий клієнталізм, зв'язок з виборцями, який будується на принципі "Я тобі щось, а ти мені голоси". А популізм хитріший. Він не пропонує навіть ковбаси. Він пропонує гарні слова і обіцянки-цяцянки. Ну, це вже, так би мовити, вищий рівень роботи з виборцями. І це, і те є проблемою демократії», – говорить фахівець.
Експерт зазначає, що гречкосійство – це дієвий інструмент в бідних країнах, бо для виборців гречка сьогодні важливіше за те, що буде з країною завтра.
«Спробуйте купити німця гречкою. Це буде смішно навіть виглядати. А купляти грошима – це дуже дорого для партії. Тим більше, коли фінансування для партії обмежене, за цим дивляться відповідні правоохоронні структури. Тому гречкосіство – це притаманна риса для бідних демократій, для безвідповідальних людей, для тих, хто думає, що гречка – це важливіше для мене сьогодні, ніж те, що буде з країною завтра», – говорить Сергій Таран.
Політолог теж називає гречкосійство вигідним бізнесом, бо сьогодні роздали гречку, а завтра вивели через корупційні схеми набагато більше з громадян, які продали свої голоси на виборах.
«Це колосальна корупційна схема за рахунок тих самих людей, що беруть гречку, думають, що вони всіх надурили, але при цьому, взявши гречку, вони віддали набагато більше», – ділиться експерт.
На гречкосійство (як і на популізм) люди ведуться через низький рівень політичної грамотності. Адже наша держава має маленький досвід демократії.
«Перша причина низької політичної грамотності – це відсутність досвіду в демократії та досвіду виборців. Такі речі не можна зробити за один день, чи за один рік, чи навіть за десяток років. Хоча ситуація стає трохи краща і маю надію, що після війни, коли будуть вибори, то ситуація буде кращою, але знову таки це дуже довгий процес», – підсумовує Сергій Таран.
Мамай — хрестоматійний приклад з Полтави або благодійна благодійність благодійного фонду
Тепер на основі попереднього розділку пригадаємо зошити школярам, пакети пенціонерам та привітання з днем народження від фігуранта антикорупційних розслідувань Олександра Мамая:
- Календарик з Мамаєм, кісті, олівці, фломастери, альбом, обкладинки, фарби, зошити в клітинку та лінійку, щоденник для школярів;
- чотири пачки цукру, гречки та листівка з особистим привітанням від ексмера для пенсіонерів.
За словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Костянтина Донченка, якщо порівняти передвиборчі компанії Мамая у 2010, 2015 та 2020-их роках, то він завжди активно роздавав продуктові набори.
Раніше ми писали, що передвиборчі кампанії Олександра Мамая завжди відзначали як «найпомітніші» в інфопросторі ще з його першої каденції 2010 року. Наприклад, у той період його команда чи не щодня влаштовувала роздачу продуктів для пенсіонерів. А у 2018 році експосадовець влаштовував святкування для дітей та концерти для дорослих.
На додачу до шкільних наборів Мамай продовжував роздавати продуктові набори. За інформацією журналістів, роздача таких наборів супроводжувалася фотографуванням паспортів пенсіонерів, які отримували гречку, олію та інші продукти.
А тепер пригадаємо, хто такий Мамай:
У 2010 році його обрали міським головою. Він обіцяв призначити собі та своєму заступникові зарплату в одну гривню. У 2012 році Мамай змінив членство в партії «Совість України» на «Партію регіонів» (проросійська політична партія в Україні). У 2013 році як голова Полтавської міської ради він підписав рішення міськвиконкому про підвищення комунальних тарифів. Після чого міську раду штурмували активісти.
У 2014 році Мамай повідомив, що «вийшов з "Партії регіонів"» 1,5 року тому. На засіданні міськради побився з активістами. Отримав найбільшу серед колег-міських голів зарплатню у понад 226 тисяч гривень. Під час акцій протесту проти Олександра Мамая, учасники обсипали очільника міськради та чиновників гречкою.
У 2015 році обраний Полтавським міським головою, а перед виборами він роздав пенсіонерам 640 тонн цукру. У 2016 році на позачерговій сесії міськради Мамай цитував гімн Совєтського Союзу, затягував процес декомунізації.
У 2017 році отримував одну з найвищих зарплат серед українських чиновників. Підтримував і відстоював будівництво Льодового палацу на зеленій зоні берега річки Ворскли, Прирічковому парку. Того ж року було скоєно напад на суддю, з якою у Мамая був конфлікт з 2014 року через відкриту стосовно нього справу про корупційне адмінпорушення. За її словами Мамай був причетний до нападу.
У 2018 році депутати Полтавської міськради визнали незадовільною роботу мера Мамая і достроково припинили його повноваження. Невідомі незаконно вносили зміни у Реєстр і поновлювали там Мамая як міського голову Полтави. Він незаконно володів печаткою міської ради після звільнення.
За каденції Мамая в Полтаві почали встановлювати МАФи. Через дозвіл віддати арку житлового будинку у середмісті Полтави під забудову виникло протистояння, яке переросло у сутичку, були травмовані люди.
У 2020 році після перемоги на виборах, Мамай назвав пункт своєї мерської програми та програми полтавського осередку партії «За Майбутнє» про побудову дельфінарію «друкарською помилкою». Попри карантинні обмеження, влітку 2020 року влаштовував масові заходи.
У 2021 році Олександр Мамай в ефірі телеканалу «НАШ» заявив, що на території України воюють США і Росія, а російсько-українську війну назвав братовбивчою. Також він висловив жаль, що через санкції завод Полтава, який раніше «дуже багато працював на рф», перебуває на межі закриття.
У 2023 році Мамаю вручили обвинувальний акт через розтрату півмільйона гривень місцевого бюджету. Кошти виплатили домогосподаркам Мамая як заробітнУ платню в комунальній організації «Інститут розвитку міста». ВАКС визнав Олександра Мамая винним у розкраданні майна та затвердив угоду про визнання винуватості. За умовами угоди Мамай зобов'язаний перерахувати 2 млн грн надопомогу ЗСУ. Також суд звільнив Мамая від покарання з іспитовим строком в 1 рік.
Після того, як у 2023 році Мамая звільнили з посади міського голови Полтави та визнали винним у розкраданні майна і внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів, ексмер у 2024 році створив однойменний благодійний фонд.
У 2024 році ексочільник організував кілька «благодійних» роздач наборів першокласникам. За підрахунками «Полтавської хвилі», вартість одного «подарунку» складала близько 1 тис. 341, а всіх двох тисяч наборів — 2,6 млн грн. Загальна ціна була орієнтовною, адже вартість деякого шкільного приладдя залежить від виробника, а тому редакція брала до уваги середню ціну за одиницю. Навіть другокласників він «не обділив» та роздавав і їм подарунки. У 2025 році він теж організовував такі роздачі.
З кінця 2024 року і до осені 2025-го він вітав пенсіонерів, людей з інвалідністю та пенсіонерів, які мають статус внутрішньо переміщеної особи. Чотири пачки гречки та цукру тоді приблизно коштували 200 - 300 грн.
У 2026 році фонд «притормозив» з допомогою. (12 квітня його перейменували на ГО «Добродія Полтава» також там змініювалися керівники: 12.05.2026 – Олена Жукова, колишня керівниця прес-служби Полтавської міськради, 13.12.2024 – Вікторія Дрючко,23.04.2024 – Аліна Рябокінь).
На початку весни медіа «ІРТ» запитало в Мамая «чому він припинив “допомагати” людям», на що ексмер відповів:
«Для того, щоб видати продуктові набори, треба спонсори, щоб допомагали. Поки спонсори існували все ми робили. Зараз ще будуть спонсори, ще будемо».
Також на питання про балотування на післявоєнних виборах Мамай зазначив:
«Як будуть вибори міського голови, до міської ради, то я балатуватися буду».
Ми зателефонували до Мамая, щоб дізнатися, скільки він витратив на гречкосійство та про плани на 2026 рік. Він, імовірно, не дуже хотів нам відповідати:
«Скільки в нас першокласників пішло до першого класу та скільки коштує один подарунок. І беріть ці кошти і помножте на кількість першокласників і узнаєте, скільки коштів було витрачено на подарункові набори».
«У нас в Полтаві 60 000 пенсіонерів. Візьміть 4 кг цукру, помножте скільки він коштує, 4 кг гречки помножте скільки коштує і помножте на 60 000 пенсіонерів. І узнаєте, скільки це коштів було витрачено».
Мамай розповів, що планує з першого серпня роздавати набори першокласникам та гречку та цукор для пенсіонерів:
«Ви ж не запитуйте в мене все підряд. Ви трішки мозок включіть і порахуйте. Візьміть минулого року, зайдіть в інтернеті, що було в наборі першокласника, порахуйте, скільки воно зараз коштує, порахуйте на кількість першокласників і узнаєте, скільки це буде коштувати».
Мамай пропонує «порахувати самим», але по-перше, 60 тисяч пенсіонерів у Полтаві — це його облікова не стала цифра. По-друге, ціни на продукти та шкільне приладдя змінюються щороку – а отже, навіть якщо взятися за підрахунки, точної загальної суми все одно не вийде.
Працівниця фонду телефоном сказала нам, що цьогоріч продуктові набори не видаватимуть. Таку ж відповідь ми отримали безпосередньо завітавши до офісу фонду.
Отже, Мамай вже відкрито каже, що балотуватиметься на наступних виборах. І схема, яка працювала у 2010, 2015 і 2020 роках, запускається знову — хіба що тепер під вивіскою «благодійного фонду». Пайки для пенсіонерів, зошити для першокласників, листівки з особистим підписом – усе це реальна інвестиція від ексмера перед потенційними виборами.
Чим це закінчиться – побачимо. Але саме тому, що подібні сценарії в Полтаві вже повторювалися кілька разів із передбачуваним результатом, політична грамотність – це єдине, що стоїть між пакетом крупи і черговою каденцією людини, яка в ефірі федерального телеканалу називала російсько-українську війну «братовбивчою», і яку суд визнав винною у розкраданні бюджетних коштів.
Констянтин Донченко підсумовує, що гречкосійство має деструктивний вплив у плані управління державою. Адже тоді приходять люди, які думають про свій власний інтерес, а не побудову держави чи громади. Головна небезпека – це те, що в результаті ми отримуємо місцеві ради, мерів або депутатів, які зацікавлені не в тому, що декларують.
Читайте також
«Громадські слухання перетворюються на формальність»: як полтавська міськрада саботує інструмент участі громади
