Майбутнє під обстрілами: як громади Полтавщини та Харківщини стають опорами для людей

З початку повномасштабної війни Альона Тлуста з Харкова — оселилася в невеликій громаді Полтавщини. Поблизу проживає й пані Тетяна з Покровська. Для них Сергіївська громада стала місцем, де можна не лише жити, а й розвивати власну справу, інтегруватися в місцеве життя й відчути опору.

З початку повномасштабної війни Альона Тлуста з Харкова — оселилася в невеликій громаді Полтавщини. Поблизу проживає й пані Тетяна з Покровська. Для них Сергіївська громада стала місцем, де можна не лише жити, а й розвивати власну справу, інтегруватися в місцеве життя й відчути опору. Водночас на Харківщині, в умовах постійної небезпеки, громади роблять ставку на енергонезалежність як базову умову виживання. У прифронтовому Златополі вдалося запустити сонячну електростанцію для водоканалу. Попри війну, громади адаптуються й впроваджують рішення, які роблять їх сильнішими. Замість чекати на зміни — вони самі їх створюють. Ми підготували цей матеріал у співпраці з харківськими колегами з медіа «Накипіло». Повномасштабне вторгнення поставило українські громади перед викликами, яких ніхто не міг передбачити. Під обстрілами, в умовах постійних загроз та нестабільності, громади повинні не просто виживати, а й швидко адаптуватися, переглядати пріоритети й шукати нові сторони стійкості.  Попри надзвичайні обставини, сильними залишилися ті громади, які не чекають, а діють самостійно: підтримують людей, залучають ресурси та інвестують у сталі рішення. Як-от Сергіївська громада на Полтавщині, що змогла не лише прийняти переселенців, а й інтегрувати їх у місцеве життя, чи Златопіль на Харківщині — прифронтова громада, яка зробила ставку на енергонезалежність як умову виживання. Соціальна інтеграція, енергонезалежність, локальні ініціативи –  усе це стало не теоретичними поняттями, а практикою громад Полтавщини й Харківщини.

Полтавщина, Сергіївська громада

З початком великої війни Сергіївська громада прийняла кілька тисяч переселенців. Серед них – пані Альона та Тетяна. Жінки оселилися у маленькому селищі Розбишівка. З собою вони привезли не тільки речі, а й ідеї, завдяки яким вдалося заснувати та розвивати свій бізнес у селі. Альона Тлуста з Харкова до громади приїхала майже одразу після початку російського вторгнення. Оселилася жінка у Розбишівці, адже тут проживає її батько. Тут вона і реалізувала власну сімейну справу.  У 2023 році пані Альона почала вирощувати овочі в теплицях. На початку жінка рекламувала власну продукцію у соцмережах. Так про неї дізнавалося все більше людей. Згодом й запропонували підтримку від Сергіївської громади. Завдяки залученню до місцевих грантових програм родина отримала фінансування, за яке вдалося закупити теплиці, мотоблок, посадковий матеріал, лампи, касети для розсади та засоби захисту рослин. У селищі проживає й пані Тетяна з Покровська. Сюди жінка переїхала з донькою. На власному подвірʼї родина вирощує бройлерів, яких потім переробляють на продукцію. Цим вони займаються ще з 2019 року, однак після вимушеного переїзду, у Розбишівці мусили починати свій бізнес з нуля.  Зараз жінка працює над створенням окремого цеху для перероблення продукції. Він знаходитиметься на іншому подвір'ї. Для цього Тетяна вже придбала будівельні матеріали.  Зокрема, у майбутньому Тетяна планує відкрити ще і магазин, де продаватиме власну продукцію. Місце для цього ще шукає, але зізнається, що у Розбишівці допомагають і з цим. Так жінці пообіцяли виділити будівлю старої лікарні для переобладнання.  Сергіївська громада з самого початку російського вторгнення у себе почала приймати переселенців, тож ухвалювали рішення швидко та без роздумів. На початку громада виявила свої вразливі сторони та одразу почала працювати з труднощами. Перше, що підсилювали у громаді – логістика.  Інше критичне питання, з яким зіштовхнулася громада під час війни – укриття. В громаді було недостатньо облаштованих сховищ у садочках та школах. За словами голови громади, наразі з цією проблемою ще працюють, однак ситуація значно покращилася.  Найбільше у громаді приділяють увагу – інтеграції переселенців та соціальній адаптації. А для того, щоб більше людей залишалося жити і далі у Сергіївській громаді розробили цілу низку програм підтримки. У економічному відділі сільської ради запрацювали фахівці, які допомагають з написанням грантів для початку власної справи. Саме цією допомогою і скористалися переселенки Тетяна та Альона. Так вони отримали кошти для заснування та розвитку бізнесу. Ігор Лідовий зізнається, що певну культуру бізнесу у громаду принесли саме переселенці. 

Харківщина, Златопіль

Златопіль — прифронтова громада на Харківщині, яка опинилась у зоні постійної загрози обстрілів та перебоїв з критичною інфраструктурою. В умовах війни в цій громаді зробили стратегічний акцент на енергонезалежності.  Відтак мешканці міста можуть не боятися відключень світла та води, адже у 2024 році в громаді реалізували проєкт встановлення наземної сонячної електростанції, яка забезпечує роботу водоканалу навіть у разі повного знеструмлення. Проєкт вдалося реалізувати завдяки місцевій ініціативі та фінансуванню міжнародних партнерів.  Відтак сонячна електростанція не лише зменшила навантаження на місцевий бюджет, а й дозволила гарантувати стабільне водопостачання для жителів громади в умовах війни. Ба більше, завдяки автономності водоканалу, Златопіль став потенційним хабом для прийому переселенців у разі загострення бойових дій у регіоні. Наземна мережева сонячна електростанція, яку встановили у серпні 2024 року у громаді, має потужність 350 кВт. Вона генеруватиме чисту електроенергію для об'єкту критичної інфраструктури громади. Працювати у сфері енергоменеджменту в громаді почали ще до повномасштабного вторгнення. Саме цей досвід і став у пригоді під час перших блекаутів. Зокрема, у громаді деякі об’єкти критичної інфраструктури мають генератори. А за словами Антона Орєхова, у всіх ліцеях Златопільської громади встановлені ще і теплові пункти:  Наразі у громаді працюють з енергоменеджментом та продовжують встановлювати різні когенераційні установки для котелень та працювати із міжнародними благодійниками. Так на сторінці міської ради у жовтні 2024 року повідомляли про отримання допомоги від німецької благодійної компанії.  Тоді громада отримала когенераційні установки, які продовжують виробляти тепло та забезпечують безперебійне опалення навіть під час відключень електроенергії. 

Як попри війну формувати стійкість у областях

Полтавська ОВА реалізує державні програми підтримки, адаптуючи їх до умов повномасштабної війни. У фокусі – безпека, захист людей та підтримка громад. Серед ключових ініціатив:

• Підтримка ВПО (2025–2027) Переселенцям надають житло, працевлаштування, соціальну підтримку та різні заходи для інтеграції. 
• Підтримка ветеранів (2023–2025) Програма для захисників, захисниць і родин загиблих. Вона охоплює реабілітацію, медичну допомогу, соціальну адаптацію та сприяння ветеранському бізнесу через гранти.
• «Енергоефективність-2030» Програма, яка спрямована на енергомодернізацію житлових будинків. Це дозволить громадам зменшити споживання енергоресурсів та економити кошти.
• Програми відновлення За рахунок державних та місцевих коштів відновлюють дороги та житло у громадах. 

Згідно з інформацією на сайті Харківської ОВА, у області теж працюють зі схожими запитами та надають підтримку ветеранам, захисникам та переселенцям. Для цього існують такі програми, як:

• Програма підтримки внутрішньо переміщених осіб (2023-2027 роки)
• Комплексна програма підтримки захисників і захисниць України та членів їхніх сімей (2024 – 2028 роки)

Попри різні масштаби, досвід та умови, деякі громади Полтавщини та Харківщини показують свою здатність адаптуватися до викликів війни. Одні спираються на людський капітал і взаємну підтримку, інші — на стратегічне планування й ефективне використання зовнішніх ресурсів. У кожному випадку стійкість – це про здатність оперативно реагувати на виклики війни та не боятися змін. Нагадаємо, що раніше ми писали про те, як жінки на Полтавщині та Харківщині опановують «чоловічі» професії.