26 жовтня у Хартія-Хаб у Полтаві відбулася зустріч з українським письменником та військовослужбовцем Артемом Чехом. Організаторами заходу стала літературна агенція «Терени».Довідка. Артем Чех – український письменник, автор книг «Район Д», «Хто ти такий» (Книга року ВВС-2021, за якою режисерка Ірина Цілик зняла фільм «Я і Фелікс»), «Точка нуль», «Пісня відкритого шляху». Артем уже писав книгу про війну, після того, як у 2015 році був у АТО. Це його друга збірка, написана про досвід на повномасштабній війні і, як запевняє автор – остання.Так уже сталося, що письменник в Україні це не лише автор, чиї книги ви купуєте, бо ж суспільство нині спрагле до розмов з лідерами громадської думки. Тому і з Артемом під час презентації говорили не тільки про книгу, а і про війну та культуру. Зустріч починається із запитання до Артема. «Хто ти такий?» – питає модераторка Тетяна Терен, посилаючись на те, що це питання часто виникає і у книзі «Гра в перевдягання».«Гра в перевдягання» за словами автора, це майже продовження «Точки нуль». Артем говорить, що «Точка нуль», яку він написав після повернення із зони АТО, про його соціальний досвід та шок від того, що його висмикнули з його бульбашки, від того, що він побачив армійське життя. Натомість «Гра в перевдягання» – про емоційний досвід, про те, що відбувалося з ним всередині. Ця книга починалася на фронті із нотаток, до того ж під час війни Артем писав статті для закордонних медіа. За його словами іноземні ЗМІ зверталися до тих, хто міг щось розповісти про війну, до тих, кого знали. Так, до нього був запит написати хоч щось. Крім цього, іноземні медіа платили за написане гроші, тоді як зарплата військовослужбовця не дозволяла задовольняти потреби родини. Однак уже тоді Артем розумів, що це не ті тексти, з яких можна зробити збірку, та водночас продовжував записувати свої спостереження до блокнота. Окремою героїнею книги «Гра в перевдягання» можна вважати музику, якої багато на початку, але стає менше наприкінці. Артем зауважує, що у цьому полягав його задум, адже перша частина тексту називається «Музика для солдата», тоді як друга – «Гра в перевдягання».Чех відвертий з відвідувачами, він розповідає, як слухав музику під час повномасштабного вторгнення, як боровся з тим, що слухають його побратими, як намагався слухати музику у Бахмуті, але стан був такий, що не міг. Розповів, що зараз музики у його житті більше ніж було до 2022 року.Схожі речі Артем розказує і про книги. У перший рік повномасштабки він читав небагато, а потім не читав узагалі. А ще Артем зауважує, що йому не цікаво читати про чийсь військовий досвід, через подібність.На зустрічі зачепили і питання прийняття ветеранів суспільством. На думку Артема, для цивільних військові завжди будуть незручними через проблеми, які повернуться разом з ними.І зауважує, що цього прийняття військових у суспільстві ніколи не відбудеться і нам просто треба буде навчитися жити у новій реальності та пристосуватися до неї. Майже всю зустріч Артем серйозний. Він говорить про важливі, але для багатьох не зручні речі. Він втомлений. За словами модераторки, Артем приїхав до Полтави з нічного чергування, бо продовжує нести службу у ЗСУ, і вночі знову повертатиметься на чергування. Однак, у момент, коли Чех відповідає на питання модераторки про те, де він знаходить світло у цей час, обличяя письменника змінюється. Він розповідає про свого сина, про те, як він росте і змінюється та як цікаво вести розмови з ним.Артем читає глядачам уривок з книги. А опісля на одне з питань про плани на майбутнє говорить:Після зустрічі глядачі з книгою беруть у Артема автографи, а ми звертаємося до них із запитаннями про те, як їм захід.Організаторка заходу Анастасія Мацько зауважує:
