Архітектурна лотерея: що не так з забудовою Полтави і як на це вплинути

Розбираємося як зберегти історичне обличчя міста, зелені зони і комфортний простір. Пояснюємо прості алгоритми контролю забудови і впливу на неї.

Хочеш погладити траву і послухати пташок, а натомість натрапляєш на бетонні коробки? Нам теж це знайомо. Бо Полтава — ніби Minecraft без правил на сервері: серед приватних будинків виростає висотка, замість одноповерхового офісу будують багатоквартирник, десь зникає зелена зона.  Місто все більше схоже на архітектурну лотерею, а затишні куточки й історичну архітектуру поступово витісняє сірий пейзаж. У чому причина такої забудови й чи можемо ми її зупинити? Розібралися разом з урбаністами й архітекторами. Головний документ, який регулює містобудівництво у Полтаві, називається Генеральний план. Генплан міста — документ, що регулює містобудівництво, а саме розвиток Полтави, будівельні роботи, зони для житла, промисловості, озеленення, історико-культурну спадщину, транспортну інфраструктуру. Також є детальний план територій – він уточнює генеральний план та організовує окремі його частини.  Архітектор Павло Васильєв розповідає: генплан розроблюють на основі стратегії розвитку міста, аналітичної частини, статистичних даних з усіх сфер діяльності Полтави. Якісний аналіз має тривати кілька років. Після чого результати узгоджують із попередніми документами.  Наразі генплан створюють безстроково, якщо треба змінити щось — перероблюють окрему частину. Такий  містобудівний документ безперечно важливий, адже має прямий вплив на майбутнє Полтави. Але, що вдієш: воно в нас з недоліками. Кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву» Артур Ароян говорить, часто рішення і пропозиції під час планування будівництва ухвалюють через необізнаність. Деякі розробники полтавського генплану з Києва просто не орієнтуються в нашому ландшафті. Ідеї останнього документа нежиттєздатні, наприклад, через ігнорування рельєфу й нездійсненні плани вулиць. Востаннє Генплан Полтави змінювали у 2020 році Артур пригадує, в минулих версіях до 2010 року документ передбачав будівництво третього залізничного вокзалу у Садовому районі. І нещодавній інцидент з узаконеною  забудовою Пушкарівських ставків показує – Генплан далеко не ідеальний. Бо керівництво міста дозволило розташувати зони забудови відразу за зеленими зонами.

Кенселінг генплану

Цікавий факт, що прокуратура намагалася через суд визнати генплан недійсним. А все через порушення процедури погодження двох розділів містобудівної документації, які стосуються цивільного захисту населення. Йдеться про розділи, які передбачають комплексні рішення на випадок надзвичайних ситуацій в мирний і в особливий час. Прокуратура наполягала, що в міській раді порушили порядок погодження цих розділів з ДСНС, правоохоронцями й оборонним департаментом. Власне, сама міськрада це й не заперечувала. Але згідно з законом, визнати недійсними окремі підрозділи містобудівної документації просто неможливо — або все, або нічого. Прокуратура виграла суд першої інстанції й апеляцію, а от Касаційний суд повернув справу на повторний розгляд, який знову завершився перемогою прокуратури. І лише під час другої апеляції міській раді таки вдалося схилити правосуддя на свій бік. У рішенні суду йдеться, що виявлені прокуратурою процедурні порушення не можуть бути підставою для скасування генплану, адже таке рішення понесе за собою серйозні наслідки, як от загроза здоровʼю і життю населення.

Полтавські проблеми

Ніщо так не підкреслює недоліки містобудівної документації, як приклади порушення та ухилення від неї. Всі випадки не перелічити, тож зупинимося на кількох.   Приклад порушення історико-архітектурного опорного плану — будівля на вул. Пилипа Орлика в історичному центрі з висотою 29,30 метри замість допустимих 23 метрів. Проте суд визнав його законним через висновки науково-дослідних та проєктних інститутів. Архітектор, член спілки дизайнерів України Тарас Руденко каже: будівля — візуальний домінант. Хоч формально не порушує закон, але об’ємний будинок відіграє ключову роль у сприйнятті вулиці.  Архітектор Артур Ароян підтверджує, що перевищення висотного регламенту – найпоширеніша проблема в Полтаві. Ба більше, є локальніші проблеми, як от будівельні забаганки мешканців. У кінці травня 2025 року полтавець зайняв землю біля річки Ворскла, обгородив її парканом і збудував 10 споруд без дозвільних документів в охоронній зоні ліній електропередач напругою 110 кВ, у зоні ландшафту, водоохоронній та санітарній зонах.  Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Полтавщини передали до суду обвинувальний акт.

Недосконалості мереж

Наразі в Полтаві значно зросло транспортне навантаження. У 2021 році приватних автомобілів було 64 тисячі, нині їхня кількість зросла до 87 тисяч. Район Садовий перевантажує транспортну вісь міста. За словами архітектора Павла Васильєва, будуючи, ніхто не займається питанням розвитку транспортної інфраструктури.  Павло зазначає, проблемою також є відсутність культурно-просвітницького сектору – все є лише в центрі. Подібна тенденція розпочалася з 60-х років, коли відбувався функціональний поділ міста. Для комфортного життя дім, робота та відпочинок мають потенційно бути на відстані 15 хвилин. Але полтавці для відпочинку в закладах чи на природі вимушені зі спальних районів їхати в центр, що створює надмірний трафік на дорогах. За словами Тараса Руденка, в Полтаві також перевантажені комунікаційні мережі: Хоча на думку архітектора Павла Васильєва, ущільнення забудови – один із головних факторів сучасного розвитку міста.

Колапс історичної спадщини?

На зручність і вигляд нашого міста впливає повага до історичного центру, що забудовники часто ігнорують. На думку Тараса Руденка, фейкова псевдоісторична архітектура знецінює історичні об’єкти. Проте є і позитивні історії. Фотограф — один з небагатьох прикладів в Полтаві, коли ресторатор використав зовнішній вигляд, історію будівлі, зберіг цінність.

Як полтавці можуть впливати на вигляд свого міста

Описані у тексті приклади чітко показують, аби не бути маленьким гвинтиком, потрібно щось робити, хоч маленькими кроками. Ось як можна вплинути на містобудівні процеси:

• зробити публічний розголос через медіа;
• брати активну участь в громадських обговореннях;
• подати офіційне звернення до міської ради; 
• подати петицію.

Але не факт, що допоможе:  У 2021 році петицію «Зупинити забудову Прирічкового парку багатоповерхівками» підтримали 452 людини. Проте 16 листопада на сесії Полтавської міської ради депутати проголосували за затвердження детального плану території поблизу Прирічкового парку.  На думку Артура Арояна, громадські слухання рідко на щось впливають: Однак користь від них усе ж є, адже під час таких обговорень можна дізнатися про однодумців серед містян чи ГО. Самостійно навряд вийде на щось вплинути, проте відвідини таких подій, озвучування своєї позиції дадуть шанс об’єднатися і донести свою думку до влади чи проєктантів.  Тарас Руденко також зазначає, що соціальний контроль дуже важливий: Якщо ви хочете займати активну громадську позицію, можете долучитися до SavePoltava — громадської організації з активістів, науковців та студентства, що організовують масові заходи, флешмоби, перформанси, екскурсії, подають петиції, проводять медіакампанії та здійснюють моніторинг правового простору аби зберегти культурну спадщину.  Архітекторка та членкиня SavePoltava Оксана Бєлявська розповідає, полтавці можуть слідкувати за процесом будівництва, коли воно вже починається і є очевидним. Зокрема SavePoltava домоглися зупинки знесення будинку з медальйонами – одного з найвідоміших історичних будинків на території колишньої Полтавської фортеці. Пам’ятка повинна існувати, адже в іншому випадку це спричинить поступове знищення усієї історичної забудови міста. Будівельні роботи на цій ділянці призвели б до непередбачуваних наслідків. Складна геологія цієї території має високий рівень ґрунтових вод, що спричинило б витіснення у бік сусідніх об’єктів, насамперед до Спаської церкви. Архітекторка вважає, коли громада не цікавиться обговореннями, петиціями та зверненнями, все скидає на відкуп чиновників, відбуваються безконтрольні дії.

Нащо мені генплан

Ознайомлення з генпланом також може допомогти зберегти Полтаву. Спершу може здатися, що середньостатистичному полтавцю заглядати в такий складний документ для професіоналів мало сенсу, але за словами Артура Арояна це варто робити з кількох причин:

1. Коли людина бачить, що згідно з генпланом її приватний сектор планують забудувати багатоповерхівками, вона може почати продавати житло або думати, як відстоювати позицію проти;
2. У генплані можна перевірити, чи передбачена, наприклад, зелена зона. Якщо її нема, то ви не здивуєтеся різкій забудові улюбленої ділянки з деревами;
3. Орієнтація в генплані допоможе розібратися чи законні будівництва.

Як же без совєтів

Але чому ж у містобудівельному контексті так багато зради, а не перемоги? Відповідь на це дає наше колоніальне минуле. Звісно важко удосконалювати свою містобудівну школу, коли Україну захоплюють то російська імперія, то совєтський союз. На думку урбаніста та архітектора Олександра Столового, архітектурне проєктування зараз у постколоніальному режимі. Більшість будівельних рішень не відповідають європейським традиціям. Наприклад, у мікрорайонах з дев’ятиповерхівками великий простір між будинками, що може влізти ціла школа. Це якраз наслідки того, що робили совєти. І навіть донині одиниці забудовників працюють з професійними проєктними організаціями, які стараються реалізувати європейський підхід до забудови.

Minecraft або альтернативний Генплан

За словами Олександра, для сталого розвитку міста генплан має пройти етапи обговорення, що будуть легкі до сприйняття широких мас. Генплан — це професійна інструкція, яку звичайній людині складно зрозуміти. Генеральний план у сьогоднішньому вигляді — це застарілий документ, який часто не відповідає реальним потребам громади та принципам сталого розвитку. Його створення дороге, складне, а через рік після затвердження може втратити актуальність. І такі документи ухвалюють без належного обговорення з людьми.

***

Маємо те, що маємо: містобудівну документацію забудовники ігнорують, а якщо дотримуються, то це не завжди на краще, бо і вона має недоліки. Майбутнє Полтави ми можемо спрогнозувати, аналізуючи минуле, теперішнє і генплан. Проте є шанс контролювати його лише у поєднанні з дією: подай петицію, підтримай мітинг, зроби репост чи допоможи ГО.  Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.