Уявіть, що ви потрапили до альтернативної реальності. Який би світ це був? Бо авторка «Мови драконів» створила для своїх читачів роман про альтернативний Лондон 1923 року. У якому разом живуть (чи виживають) люди та дракони.Видавництво READBERRY анонсувало вихід бестселеру The New York Times «Мова драконів» наприкінці літа, але його зі знижкою можна передзамовити уже зараз. Перший роман перекладачки С. Вільямсон привернув до себе увагу за кордоном. Читачі лишають схвальні відгуки. Їх захоплює сюжет, у якому є дракони, що разом з людьми змінюються у вирі революції та не бояться робити вибір. Чи варто очікувати або передзамовити книгу українським читачам – ми розкажемо, бо уже прочитали.У Лондоні живе дівчина Вів (Вівʼєн). Вона не цікавиться політикою, проблемами у суспільстві та мітингами, що проходять все частіше та закінчуються смертями людей. У Вів є мета – стати перекладачкою мов драконів. І вона готова задля цього на все. Навіть підставити близьку для себе людину. Та коли її батьків і кузена арештовують, а молодша сестра зникає – Вів наважується на абсолютно шалений вчинок, через який потрапляє у халепу під назвою «примусова робота» від премʼєр-міністерки в обмін на життя та свободу своїх рідних.Дівчина погоджується (хоча, будьмо відверті – це вибір без вибору) й опиняється у закритому просторі разом з іншими хлопцями та дівчатами, яких також «завербували». Кожен з них по-своєму геніальний: хтось знається на анатомії драконів, хтось розбирається у зоології, а хтось, як Вів – знає безліч драконячих мов. У кожного з дітей є один шанс на порятунок, бо лише той, хто краще впорається зі своїм завданням зможе повернутися додому. Та більшість навіть не підозрюють, як їхні відкриття та дослідження можуть нашкодити світу.Загалом світ «Мови драконів» не дивує новизною, окрім того, що постраждалою стороною є дракони. Ми з вами вже чули й про альтернативні світи, і про поневолене суспільство, поділене на класи, і про початок революції. Тому, тих хто читав «Голодні ігри» та «Дивергента» буде охоплювати хвиля дежавю. До речі, в обох книгах, як і в «Мові драконів» – головна героїня дівчина, яка має врятувати світ.У книзі альтернативний Лондон 1923 року поділений на три класи. Перший клас – багаті та впливові. Вони не бояться потрапити в немилість, а їхні прізвища, основа яких походить від назв драконів – символізують владу та контроль. Словом, якби мешканців першого класу характеризувала моя бабуся, вона б сказала: «З жиру бісяться».Далі йде другий клас (як неочікувано, еге ж:)). Тут все складніше. Вони ніби й живуть у хороших умовах: батьки мають роботу, можуть займатися наукою. Діти ходять до школи, але… вони постійно на адреналіні – бо ж за будь-який промах чи невдало складені іспити їх можуть легко перевести до третього класу. Можливо, саме тому діти другого класу зачаїли образу на своїх батьків. Бо батьки – фізично карають дітей за будь-який промах. А діти – перестають їм довіряти. Передбачаю, що це спеціально сплановано урядом, аби зруйнувати родинні звʼязки.Другому та першому класу добряче промивають мізки ще з дитинства. Освітня пропаганда у всій красі. Вони не бачать промахів, які робить уряд. Натомість залюбки виправдовують систему і мало цікавляться тим, що відбувається далі їхнього носа.Гірші умови мають лише дракони. Колись могутні, вони могли викладати в університетах, очолювати громадські установи й разом з людьми жити в гармонії та ухвалювати важливі рішення. Наразі вони працюють охоронцями, закуті ланцюгами і позбавлені рідних мов. Бо:– Єдиною мовою викладання в державних, приватних та комерційних школах має бути англійська. Мови драконів більше не викладатимуться. – Розмови в громадських місцях, у громадському транспорті та телефоном повинні вестися лише англійською мовою.– Освіту з мов драконів можуть отримувати лише громадяни першого і другого класу і лише за спеціальним дозволом уряду.– Для спілкування з драконами дозволяється послуговуватися лише англійською мовою.Але світ драконів змінився після Мирної угоди, яку уклали уряд Англії та Гільдія драконів. Бо ж до укладення мирної угоди дракони були скрізь і кілька десятиліть тому до них ставилися як до людей. Та все змінила різанина в Болгарії. Тоді дракони повстали проти людей, що закінчилося великою кількістю смертей.Загалом, якщо говорити про персонажів – то вони наскільки ідеальні, що Netflix не прогадали б, якби взялися за екранізацію цієї історії. Бо ж усі квоти закриті. У книзі є і темношкірий головний герой, і самостійна дуже розумна дівчина, і одностатеві стосунки. Словом все, аби всі на світі люди були задоволені. Радує, що хоча б головна героїня не ідеальна. Їй би точно у другій частині (а вона, я певна, точно буде, бо не всі питання закриті) не завадила б консультація досвідченого психолога. Бо, мабуть, дуже важко жити, намагаючись постійно жертвувати собою та своїми інтересами, бути рятівником для інших і постійно звинувачувати себе у всьому поганому, що відбувається.Із доброго – у тексті є лінія кохання. Окрім суспільних гойдалок читачі можуть насолодитися ліричним настроєм майбутнього священника з третього класу та дуже розумної дівчини з другого. Однак, тут заспойлерю – щасливого фіналу не чекайте. Загалом книга легка. Читається швидко. Є багато цікавих сюжетних поворотів та загадок, розгадки яких вводять у шоковий стан. Однак, мені здається, що для дорослих, котрі читали схожі історії, або бачили подібні екранізації – нових сенсів вона не матиме. Натомість «Мова драконів» може стати ідеальним твором для підлітків, які ще не визначилися як вони ставляться до читання. А якби її обрали на підлітковий книжковий клуб – то його учасники точно мали б що обговорити. Ну і наостанок – лишу цитату:
