«О восьмій ранку мені пересадили серце»: історія чоловіка, який вижив завдяки донору

%%title%% «Я хочу донести до людей, які бояться цього (операції з трансплантації органів — ред.) — не варто. Кому потрібно, їдьте та робіть, якщо є можливість», — закликає 59-літній Анатолій Профатило, який у 2024 році мав операцію з пересадки серця. Чоловік погодився на інтерв’ю, аби висвітлити для хворих пацієнтів всю важливість подібних операцій та як згода на посмертне донорство може врятувати не одне життя.У матеріалі ми розповімо все операції з заміни органів та посмертне донорство, розвіємо міфи. 

«Я хочу донести до людей, які бояться цього (операції з трансплантації органів — ред.) — не варто. Кому потрібно, їдьте та робіть, якщо є можливість», — закликає 59-літній Анатолій Профатило, який у 2024 році мав операцію з пересадки серця. Чоловік погодився на інтерв’ю, аби висвітлити для хворих пацієнтів всю важливість подібних операцій та як згода на посмертне донорство може врятувати не одне життя. У матеріалі ми розповімо все про операції з заміни органів та посмертне донорство.

Анатолій Профатило, має пересаджене серце

Анатолій Профатило за спеціальністю інженер-механік. Наразі він викладач у технічному училищі в Чутовому. Різні сердечні хвороби у чоловіка розпочалися майже двадцять років тому. Анатолій пережив інфаркти, інсульти та отримав інвалідність. У 2023 році йому повідомили про серцеву недостатність і поставили в чергу на трансплантацію серця. Через рік медики прооперували чоловіка в Інституті серця МОЗ України в Києві. Анатолій бажає людям, які в черзі на пересадку, набратися терпіння, адже це справді нелегко: Чоловіку зателефонували пізно увечері 7 травня 2024 року та повідомили, що знайшли реципієнта, чиї родичі згодні на трансплантацію серця. Операція та всі необхідні ліки після неї — безкоштовні. Про донора Анатолій знає лише вік — на десять років молодший. Анатолій розповідає, що операцію разом з командою робив лікар-кардіохірург, директор Інституту серця Борис Тодуров. Під час очікування та реабілітації Анатолія підтримувала дружина, вона була поруч, постійно допомагала, піклувалася, разом з нею чоловік пройшов весь шлях. Після операції Анатолій з певною періодичністю приїжджає в лікарню для перевірки аналізів на відторгнення серця. Також потрібно інколи робити кардіограму та УЗД. До операції Анатолій не міг без пігулок пройти декілька метрів, задишки розпочиналися навіть уві сні. Та наразі чоловік не приймає майже ніяких ліків, крім спеціальних медикаментів, що призначають після подібних операцій. За словами Анатолія, після операції починаєш берегти та справді цінувати життя, адже лікарі доклали неабияких зусиль, аби ти жив нормально, спокійно їздив на машині, ходив скільки хочеш. Анатолій ділиться, що якби міг повернутися на 15 років в минуле, то зробив би операцію ще тоді й жив повноцінно, а не сидів вдома. Анатолій мотивує їхати в лікарню, адже все безплатно, а в Інституті серця всі – від професорів до санітарів – стараються для пацієнтів. Також чоловік закликає погоджуватись на угоду про посмертне донорство, бо це може врятувати не одне життя.

Операції з трансплантації в Україні

Голова Національного руху «За трансплантацію» Юрій Андреєв розповідає, що хірург Юрій Вороний провів першу у світі пересадку нирки 3 квітня 1933 року в Херсоні. Це розвинуло трансплантації та імуносупресивну терапію (ослаблення імунітету, аби не було відторгнення пересаджених органів – ред.). У 2019 році набув чинності Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», який організовує облік донорів та реципієнтів. Наразі в Україні проводять трансплантації нирок, печінки, серця, легень, підшлункової залози, клітин кісткового мозку. Однак поки Україна не входить в мережу Європи, де люди можуть обмінюватися органами, наприклад пересадити серце італійця німцю і так далі.  У Києві трансплантацію органів та кісткового мозку проводять кілька медичних закладів, які мають відповідні ліцензії та уклали договори з Національною службою здоров’я України:

• Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова — трансплантація нирки, печінки, підшлункової залози;
• Інститут серця МОЗ України — трансплантація серця; 
• Клінічна лікарня «Феофанія» — трансплантація серця, нирки, печінки, легень;
•  Київська міська клінічна лікарня №1 — трансплантація серця, нирки, печінки;  
• Дитяча лікарня «Охматдит» — трансплантація нирки, печінки.

Сьогодні трансплантації органів в Україні фінансує держава. Усі лікарні, що уклали договір з НСЗУ, отримують кошти для проведення таких операцій, покупки розхідних матеріалів, базових препаратів, зарплати медичному персоналу. Чергу на трансплантацію формують на основі медичних показників, сумісності донора та реципієнта, терміновості операції. Пріоритет мають пацієнти у критичному стані або ті, хто має найвищу сумісність з доступним донорським органом.

Посмертне донорство

Органи на пересадку надходять від посмертних та живих донорів. Живими донорами можуть бути близькі родичі пацієнта за умови сумісності та відсутності медичних протипоказань. Посмертний донор — це людина, яка за життя написала відповідну заяву про бажання бути донором органів у разі її смерті. Щоб стати донором потрібно зареєструвати свою згоду в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації. Це можна зробити в сімейного лікаря або в медичних закладах з відповідною ліцензією. Процедура займає небагато часу і не потребує додаткових обстежень під час реєстрації.

Врятуй життя

Один донор може врятувати до восьми людей і покращити життя ще понад півсотні.  Що можна пересадити:

• серце — рятує одне життя;
• дві легені — можуть бути пересаджені двом людям;
• печінка — іноді ділиться і рятує двох пацієнтів;
• дві нирки — дві людини;
• підшлункова залоза — одна людина;
• кишківник  — одна людина.

Також можна пересадити:

• рогівки очей — повертають зір;
• шкіру — для опікових пацієнтів;
• сухожилля, кістки, клапани серця та інші тканини — для хірургії та реконструкцій.

Статистика

На сайті Міністерства охорони здоров’я України повідомили, що у національному листі очікування на трансплантацію перебуває 3 578 пацієнтів. З цієї черги:

• 2 276 людей — очікують на пересадку нирок;
• 615 — чекають на донорське серце;
• 586 — потребують пересадки печінки.

За статистикою Українського центру трансплант-координації, протягом девʼяти місяців 2024 року провели 373 органних трансплантацій.  Про це йдеться в дописі МОЗ. Аби допомогти людям, які очікують та будуть очікувати на органи, ви можете стати посмертним донором вже сьогодні. Також є варіант безпечно поділитися кров’ю або кістковим мозком. Як саме – згодом розкажемо на сайті «Полтавської хвилі». Ознайомитися з інформацією про донорство крові можете за посиланням. Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.