Язичницький слід у Полтаві або чим особливе капище Рідновірів

Неподалік Полтави знаходиться особливе місце, яке полтавці називають Капищем Рідновірів. Розповідаємо його історію місця і як туди потрапити.

Неподалік села Патлаївка знаходиться особливе святилище, яке полтавці називають Капищем Рідновірів. Це незвичайне місце вабить своєю продуманістю до деталей, купою символів, фігурами словʼянських богів та панорамою, що відкривається звідти. То коли ж воно зʼявилося, що там відбувається і яке має значення? Капище – давньослов’янське дохристиянське святилище, де розміщували умовні зображення одного або кількох язичницьких божеств, перед якими запалювали вогні, здійснювали обряд поминання, читали молитви, приносили жертви. Капище має вигляд круглого майданчика, незахищеного дахом та огородженого палями.  Місце, де збудоване Капище у Полтаві має давню історію. Тут знайшли поселення скіфського періоду VII – III століття до нашої ери, а в часи Другої світової війни на його місці поховали загиблих солдат. Однак саме капище збудували вже після Другої світової. Точних даних про час створення Капища ми не знайшли, відомо лише, що близько 20-25 років тому там була пожежа. Тоді згоріли дві фігури язичницьких божеств.  На інформаційній дошці Капища також вказано: Місце сили – саме так називають галявину ті, хто прямує сюди не в туристичних цілях, аби просто оглянути «атракцію» з ідолами. Для тих, хто сповідує релігію предків –  це місце насправді сповнене містики й святості. Капище має форму кола, яке символізує те, як прадавні слов'яни уявляли собі космос. Воно містить безліч елементів, а в центрі стоять символи верховного пантеону язичницьких богів (триглав):  Сварог, Род та Родина (При-Рода).  Трохи про язичницьких богів, що знаходяться на території капища Сварог – прабог, володар світу, батько українського пантеону. На небосхилі Сварогові відповідає Плуг (сузір’я Оріона). В Україні залишком ритуального вшанування плуга є різдвяні обходи хат з плугом, покладення його під різдвяним столом тощо. За легендами, які передають наші літописи, Сварог — Бог ковальства і шлюбу, викував золотий плуг і золоту обручку, які так гарно оспівуються в колядках, щедрівках, веснянках, жниварських піснях. Род  – головний Бог слов'ян. Творець Всесвіту, Всебог, творець людського роду, духовна сила, яка єднає всі покоління: покійних, живих і ще ненароджених. Рода вшановують на другий день зимового сонцестояння. Також цього дня поминають померлих і вшановують старших родичів та «родителів» (батька і матір, тобто тих, хто народив). Родина – дарувальниця життя. Одна з найстародавніших язичницьких богинь, богиня гармонії в природі. Неподалік від Триглаву розташований Требник – алтар, на який слід класти підношення пращурам. Зазвичай предків вшановують, підносячи на алтар хліб, пиво, мед, молоко чи кашу.  Далі – з чотирьох сторін розміщені Світовиди. Це місця, де відбувається обряд поминання предків в залежності від пори року. Вони прикрашені мордами вовків.  Капище «охороняється» з чотирьох боків Семарглами – небесними вовками, котрі стережуть дух предків. Далі – із чотирьох сторін (північ, південь, захід, схід) –  знаходяться Ворота Часу, через які входить енергія.  Капище Рідновірів не тільки священне місце сили для тих, хто береже традиції давніх пращурів, а ще й затишна місцина аби провести час наодинці, або з рідними людьми. Знаходиться Святилище тут. Раніше ми писали, історію про трагедію на плоту, про яку мовчать навіть архіви: як у 1934 році на Полтавщині потонули 28 дітей.  Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.