Занедбана будівля з історією: чи можливо відновити Котлярик у час війни

В історичному центрі Полтави розташовані памʼятки архітектури національного значення за які соромно чи не кожному полтавцю. Однією з них є Будинок дворянського зібрання, або ж, як кажуть у народі – «Котлярик». Зважаючи, що архітектура міста почасти формує враження від населеного пункту й у містян, і у туристів, то пустий законсервований будинок радше пригнічує, ніж викликає почуття гордощів. Про це свідчать і коментарі у соцмережах чи не під кожним дописом, який стосується історії будівлі та новин про неї. Ми ж спробували розібратися, чи можуть полтавці попри війну використовувати будівлю, у якій довгий час проіснував кінотеатр Котляревського. Чи можливий і чи доцільний ремонт у будівлі в час війни та як підвищити шанси на реставрацію після закінчення бойових дій.  «Котлярик» кожне покоління полтавців памʼятає інакшим: хтось згадує, як його родичі відбудовували будівлю після Другої світової війни та ділиться світлинами в інтернеті, хтось – як у студентстві ходив до кінотеатру на премʼєри і весело проводив час, а хтось – як відвідував більярд на другому поверсі чи купував шаурму, поки чекав «кільцевого». Однак у всіх у памʼяті крім приємних спогадів залишився грудень 2020 року, коли будівля колишнього кінотеатру Котляревського запалала через незаконну прибудову. Як зауважує архітектор Артур Ароян, через пожежу стан будівлі був незадовільний, однак після завершенням консерваційних робіт їй нічого не загрожує. За словами Арояна ці кроки зробили, аби всередину не могли потрапити волога та люди. З моменту консервації будівлі не загрожує руйнування.

Відновлення

Тож зараз памʼятка архітектури національного значення знаходиться на балансі Полтавської міської ради. Власне, це і є одна з причин, чому державні кошти недоцільно спрямовувати на відновлення будівлі, коли обʼєкт до пожежі здавало в оренду місто.  До того ж за словами Артура Арояна, державні кошти можливо й можна теоретично спрямувати на відновлення споруди через договори з міською, але тоді це буде нецільове використання коштів. Бо є багато обʼєктів на балансі області, які потребують фінансів. Нагадаємо, ще 18 червня 2021 року міська рада ухвалила рішення про надання згоди на передачу Будинку дворянського зібрання з комунальної власності Полтавської громади на баланс області, після завершення протиаварійних та консерваційних робіт. Однак далі цього справа не пішла. Будинок дворянського зібрання досі перебуває на балансі міста.  До того ж, як зауважила представниця Світового фонду памʼяток Катерина Гончарова, наразі фонд, який займається збереженням культурної спадщини по всьому світу, усі ресурси вкладає у будівлі знищені або пошкоджені під час війни. До того ж, ні про яку реставрацію під час війни мова не йде. Бо ж проводять в основному консерваційні роботи, аби будівля не зазнавала подальших руйнувань.  Тож історія, аби залучити іноземні кошти для реставрації в час війни виглядає скоріше фантастичною ніж реальною. До того ж, як зауважив Артур Ароян, навряд чи фонди будуть виділяти кошти на реставрацію, коли немає цільового призначення будівлі. Перш ніж реставрувати будинок, потрібно зрозуміти для чого і що там можна розмістити. Ще однією причиною є те, що орендарі досі не виплатили місту завдані збитки.  Чому реставрувати Будинок дворянського зібрання зараз неможливо

• Не стягнена компенсація із орендарів. Винні у пожежі не понесли покарання, а прибудова досі не демонтована.
• Відсутність грантових програм, на відновлення памʼяток, які зазнали руйнувань ще до початку повномасштабного вторгнення.
• Незрозуміле цільове призначення споруди.
• Ймовірність прильотів.

То що робити зараз?

Попри досить невтішні прогнози, вже зараз можна почати використовувати архітектурну памʼятку та цим самим актуалізувати її важливість для міста. Як варіант – зробити будівлю однією з локації під час проведення культурних подій у Полтаві. Використовувати її у такому стані, у якому вона зараз перебуває. 

1. Проводити заходи

2. Створити карту поруйнованих памʼяток Ще у 2019 році громадська організація «Мапа реновації» почала працювати над створенням мапи Києва та Чернігова, на якій нанесені історичні будівлі, які важливо зберегти.  Одне з завдань організації – дослідити та популяризувати історичну спадщину та поширювати ідею реновації історичних будівель.  У Полтаві така мапа могла б допомогти містянам краще знати, які історичні архітектурні памʼятки є у місті, а туристам – на що звернути увагу. Надалі адвокатувати відновлення тих памʼяток, які нанесені на мапу, було б легше.  3. Шукати цільове призначення будівлі Ще до війни у Вінниці вирішили відбудувати стару будівлю на вулиці Соборності, 89 і розмістити у ній перший в Україні туристичний хаб. Це пояснювалося тим, що у місті збільшиться потік туристів і оскільки будівля на балансі міста – усі надходження йтимуть у бюджет Вінниці. До того ж люди будуть забезпечені робочими місцями. Цікавим було й те, що будинок не мав статусу памʼятки, хоча і був зведений на початку ХХ століття. Під час Другої світової війни будинок згорів, а відновили його лише на початку 1950-х рр. Коли зʼявилася ідея розмістити у будівлі Туристичний хаб, то на основі історичних світлин прийняли рішення відновити довоєнну композицію. Реконструкція коштувала чимало. У 2020 році оголосили тендер вартістю 4 млн 825 тис. грн. Відкрити хаб мали у 2022 році, однак через повномасштабне вторгнення будівля запрацювала у 2024 році, хоча консультації туристам та місцевим надавали телефоном та через соцмережі й у 2022 році.   Архітектурна памʼятка в місті це не лише про історію, а і про туризм та те, чим містяни можуть пишатися. На жаль зараз, екскінотеатр Котляревського не викликає захоплення у жодної з перелічених категорій. Однак уже зараз це можна потрохи змінювати.  Почати можна з простого: – демонтувати прибудову; – міській владі нарешті взяти під контроль історію з компенсацією коштів за завдані збитки з орендарів; – тестувати будівлю, аби зрозуміти, як оптимально можна використати будівлю після війни.  Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.