Паспорти у приватні руки та «російський слід»: що приховує е-квиток у Полтаві

У Полтаві триває перехід на безготівковий транспорт, але без комунальних систем — запуск е-квитка повністю віддали приватній компанії «Фарго Сістемс». Розповідаємо, хто насправді заробляє на цифровізації, що означають «міські» 24% акцій у цій схемі та де приватний оператор планує зберігати персональні дані десятків тисяч полтавців?

Від диспетчерів до аграрних магнатів: кому належить полтавський е-квиток

Компанію «Фарго Сістемс» створили у 2021 році. Спочатку вона належала Максиму Голдишу, якого пов'язували з диспетчерською структурою «Трек Сервіс Контроль». На початку 2024 року фірму викупив Сергій Веренкіотов — власник аграрної групи компаній, що займаються торгівлею зерновими.

Новий власник знизив комісію компанії з кожної поїздки з 9,9% до 7% та запропонував громаді 24% статутного капіталу. Процес передачі частки затягнувся на кілька місяців через суди: депутат Сергій Каплін вимагав для міста більшої частки. Зрештою, влітку 2024 року договір підписали.

Що дають місту 24% частки?

Ця частка не є блокуючим пакетом (25% + 1 голос). Тому Полтавська міськрада не може ветувати рішення компанії і де-факто є пасивним спостерігачем.

Сфера впливу міськради на ТОВ «Фарго-Сістемс»:

Скільки місто заробляє з електронного квитка?

Попри мільйонні обороти, прогнозований офіційний чистий прибуток «Фарго Сістемс» на 2025 та 2026 роки становить лише 67 та 75 тисяч гривень відповідно. Отже, за рік місто може отримати до 20 тисяч гривень.

Приватна компанія як «робочий орган»

Комунальний транспорт швидко адаптувався до е-квитків, а от приватні перевізники довго саботували безготівкову оплату. За перші чотири місяці 2024 року у тролейбусах відбулося понад 2,36 мільйона транзакцій, а у приватних автобусах — лише 250 тисяч.

Навесні «Фарго Сістемс» поза конкурсом отримало статус «робочого органу». Тепер приватна структура, чий дохід залежить від кількості транзакцій, формує вимоги та перевіряє документи для допуску автобусів на маршрути.

Безпека даних та «російський слід»

Найбільше запитань викликає безпека даних полтавців. Для отримання «Картки полтавця» пільговики передають приватному оператору свої паспортні дані та ідентифікаційні коди. Керівництво компанії відмовляється розголошувати фізичне розташування серверів, де зберігається ця база.

Програмне забезпечення полтавських валідаторів повʼязане з компаніями «Сімбол Сістемс» та «Системний звʼязок». Ще у 2018 році СБУ розслідувала їхню діяльність у Тернополі та встановила, що засновники компаній повʼязані з росіянами. У 2023 році РНБО наклала санкції на кіпрську фірму-засновницю «Сімбол Сістемс» та пов'язаних з нею громадян рф, які володіють аналогічним бізнесом електронних квитків у росії.

За договором Полтава надала «Фарго Сістемс» повний контроль над даними пасажирів. Оператор самостійно їх збирає, зберігає та обробляє, тому місто юридично не відповідає за їхню безпеку. Наглядовими органами обігу персональних даних у цьому випадку виступають СБУ та Держспецзвʼязок.

Позиція оператора та експертів

Керівник компанії Сергій Веренкіотов відмовився деталізувати, де розташовані сервери з даними пільговиків:

«Розкривати подробиці не маю права згідно із законом».

Засновник ТОВ «Фарго Сістемс» Сергій Веренкіотов розповів, що пропонував міськраді дозволити безкоштовний проїзд у разі непрацюючого валідатора, проте ініціативу відхилили. Тому зараз у таких конфліктах, за його словами, «більше залежить від пасажира та його наполегливості».

Він зазначив, що місто зараз не отримує прибуток від е-квитка. За словами власника, майже всі гроші йдуть на встановлення валідаторів та друк пільгових карток. Це обійдеться оператору в понад 10 мільйонів гривень. Ризики зриву системи Веренкіотов перекладає на владу:

«Якщо договір розірвуть, план на такий випадок має складати місто, а не оператор».

Директор ТОВ «Фарго Сістемс» Вячеслав Поспєлов запевняє, що масового саботажу безготівкової оплати вже немає. За його словами, на місяць фіксують від п'яти до восьми таких скарг, і проблема переважно в недобросовісних водіях.

«Ми не можемо застосовувати до них штрафних санкцій. Договір перевізник укладає з міською радою, і вплив має тільки вона», — пояснює Поспєлов.

Він додав, що повноцінних договорів з перевізниками у місті досі немає — діють лише тимчасові, укладені на початку повномасштабного вторгнення.

За словами експерта Асоціації міст України Олега Гарника, причинами невпровадження Полтавою системи е-квитка на базі комунального підприємства є брак коштів, довгий час розробки та загальнодержавний курс на корпоратизацію, який фактично блокує створення класичних комунальних підприємств.

«З місцевого бюджету треба профінансувати команду: директора, бухгалтерів, IT-спеціалістів. Також потрібен час на розробку системи. До того ж держава взяла курс на корпоратизацію. Полтава більше не може створити звичайне комунальне підприємство — лише акціонерне товариство чи ТОВ, куди можна залучити приватні інвестиції. Тому місту без ресурсів на розробку з нуля простіше взяти готову пропозицію від бізнесу», – зазначив експерт.

Експерт додає, що проблема з компенсаціями перевізникам має глибше коріння. Місцева «Картка полтавця» не пов'язана з єдиним всеукраїнським реєстром пільговиків, який зараз лише розробляє профільне міністерство.

«Пільговики часто їздять за межами своєї громади. Наприклад, мешканець Миргорода має законне право на безкоштовний проїзд у Полтаві. Але як пільговик - ветеран з Миргорода скористається своїм правом в Полтаві, якщо його картку не розпізнає полтавська система? Для вирішення цієї проблеми відповідний законопроєкт та підзаконні акти розробляються Мінрозвитку за участі Асоціації міст України».

Як діє е-квиток в інших містах?

Кременчук: У травні 2026 року місто швидко запровадило оплату через наліпки з QR-кодами та застосунки банків. Це дозволило не купувати стаціонарні валідатори та не друкувати чіповані картки. Комунальники купують послуги відкрито через Prozorro.

Суми: Влада відмовилася від стаціонарних валідаторів. Оплату та ідентифікацію пільговиків запускають через застосунок «Smart City Sumy» та QR-коди у співпраці з сервісом Portmone. Це дозволило уникнути залежності від приватного оператора та високої комісії з кожної транзакції.

Кропивницький: У квітні 2026 року у місті провели відкритий конкурс на оператора е-квитка. На відміну від Полтави, де одна компанія контролює перевізників, у Кропивницькому діють тристоронні договори між владою, оператором та перевізниками. Перед реформою у місті провели громадські слухання.

Висновки

Полтава віддала електронний квиток у приватні руки. Через малу частку в компанії влада не може блокувати рішення оператора. Місто не здатне вимагати фінансових перевірок чи закупівель через систему Prozorro. Залишаються проблеми з документами. Приватні перевізники працюють за тимчасовими договорами. Це заважає контролювати потік готівки. Також «Картка полтавця» досі не підключена до всеукраїнської бази пільговиків.

Головним питанням залишається безпека. Для оформлення картки люди віддають приватній фірмі паспорти та коди. При цьому програмне забезпечення системи пов'язане з фірмами, які перевіряли на зв'язки з російським бізнесом. Де саме компанія зберігає сервери з даними полтавців — невідомо. Місто за ці дані юридично не відповідає.

Нагадаємо, процес масової видачі «Картки Полтавця» розпочався і триватиме до вересня 2027 року в сервісному центрі на вул. Пилипа Орлика, 24.