Підсумки року від «Полтавської хвилі»: найкращі матеріали редакції
Зміст
Вступ
Цикл про парки та зони відпочинку Полтави
Цикл відео про невідому Полтаву:
Цикл відео про (не)відомих полтавців:
%%title%% Розповідаємо про головні події на Полтавщині у 2024 році.
Традиційно підбиваємо підсумки 2024 року. Цьогоріч «Полтавська хвиля» опублікувала для вас понад дві тисячі матеріалів: довгочити, відеосюжети, новини, художні репортажі.
Цього року ми створювали для вас унікальний контент. Розповідали про те, що відбувалося в місті, висвітлювали унікальні історії людей та намагалися допомогти місту та людям своїми матеріалами. За цей рік ми також зняли та презентували свій перший документальний фільм про загиблого воїна з Полтави.
1. По той бік: хто з Полтавщини зрадив Україну?
Чи знали ви, що співачка Яна Соломко з селища Чутове, що на Полтавщині переїхала до москви та присвятила пісню окупантам? А про держзрадника Іллю Киву з Полтави, якого торік ліквідували в росії? У матеріалі розповідаємо про проросійський діячів з Полтавщини, які перейшли на сторону ворога та зрадили свою країну.2. Влада теж воює: скільки депутатів з Полтавщини обороняють Україну на фронті
В мережі кожен з нас чув різне ІПСО щодо мобілізації. Вислови: «Підуть депутати на фронт — піду і я», «чому діти простих людей воюють, а синки депутатів тікають за кордон?» заполонили стрічку у TikTok. Але що, якщо ми скажемо, що депутати теж воюють, захищають державу, стають ветеранами та гинуть, обороняючи нас від росіян?
Цикл про парки та зони відпочинку Полтави
1.Паркова зона Полтави: степ у місті та оазис на звалищі. Частина I
2. Паркова зона Полтави: дощові сади та опен-ейри на «Співочому». Частина II
«Полтавська хвиля» продовжує серію матеріалів про розвиток парків міста за допомогою закордонних практик. Ми поспілкувалися з керівником Полтавського міського парку Максимом Макухою, який і розповів про відновлення «Співочого поля», дощові сади в місті та створення магістрального веломаршруту регіоном через Прирічковий парк.3. «Парк – це для людей»: розмова з новим керівником полтавського Дендропарку
Полтавський міський парк вважають пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Його заклали понад пів століття тому — в 1962 році. Попри чималу площу парку (понад 124 га), ним опікуються лише чотири людини: троє штатних працівників і керівник, якого призначили нещодавно. Ми поспілкувалися з Максимом Макухою, дізналися про актуальні проблеми та шляхи їхнього розв’язання, а також про плани на майбутнє міського парку.4. Кишенькові парки й розбудова Прирічкового: що таке «зелений каркас» міста і навіщо він Полтаві
У 2018 році Полтава отримала стратегічний документ з розвитку міста. Ухвалена концепція має назву «Полтава 2030» та містить різні дослідження, цілі, зокрема щодо розвитку зелених зон. У контексті цього документа згадаємо про Прирічковий парк, адже це один із проєктів, який заклали у концепцію. Тим більш, міська влада навіть почала його реалізовувати. Проте зупинилися на визначення меж Прирічкового. Що завадило та як можна розвивати Прирічковий, чому потрібен «зелений каркас» для Полтави — розповів начальник відділу урбаністики «Інституту розвитку міста» Олександр Печененко.5. «Хочеться зробити найгарнішим парком України, але…»: чого бракує полтавській «Перемозі»
У багатьох містян парк «Перемога» асоціюється з дитячими атракціонами. Чи то «Сюрприз», чи то американський літак, який розпиляли на початку 90-х років минулого століття. Директорка парку «Перемога» Оксана Яковлєва розповіла «Полтавській хвилі» про теперішній стан парку, чому оглядове колесо ще ненайгірше в Україні, а «Співоче поле» варто зберегти, але спершу — хоча б загородити.1. Легких тобі хмаринок, мій чотирилапий друг: де у Полтаві поховати домашнього улюбленця та чому це — проблема
Тема поховання домашніх тварин актуальна завжди. Далеко не у всіх містах можна як належить попрощатися з улюбленцем. У Полтаві ж варіанти лише два: поховати за містом у лісосмузі, а тим самим порушити закон, або віддати тіло померлої тварини до худобомогильника. Тому у матеріалі ми розповідаємо про альтернативні варіанти поховання та як можливо розв'язати цю проблему.
2. Дивіться — Полтава без реклами на вулицях: про дизайн-код та досвід інших міст
Навесні у соцмережах набула популярності серія відео про те, який можуть мати вигляд будинки у Полтаві без зовнішньої реклами. Ця ідея дала поштовх обговоренням щодо запровадження дизайн-коду, аби зробити місто більш привабливим та зберегти унікальні архітектурні памʼятки. Втім, дизайн-код – це не лише про зовнішню рекламу, але й про МАФи та доступність.
Чому дизайн-код потрібен Полтаві саме зараз та хто над ним працює — у тексті «Полтавської хвилі».
3. Кожен з нас — влада: як полтавці можуть змінювати місто на краще через петиції
Петиції — це інструмент, завдяки якому містяни можуть говорити владі про те, що їх турбує. Якщо проаналізувати період з 2022 до 2023 року найбільше полтавців звертаються із петиціями на теми житлово-комунального господарства, транспорту та культури.
Тож у матеріалі ми вирішили розповісти, як завдяки петиціям можна змінювати наше місто.
1. Від танців під ліхтарями до повітряних боїв: історія бойового льотчика з Криму Дениса Василюка
З початку повномасштабної війни воїн Денис Василюк здійснив близько 100 бойових вильотів. Виконував бойові завдання на всіх напрямках фронту. Зокрема перехоплював повітряні цілі, знищував дрони та крилаті ракети.
Коли пілот виконував бойове завдання на Харківщині, у борт влучила російська ракета. В останній політ, за секунди до удару, Денис скинув дві авіабомби, чим врятував піхоту. Льотчик загинув на ювілей своєї матері.
«Він любив Україну і до останнього вірив в перемогу. До речі, слово "патріот" мені не подобається, але йому тут було тепло, саме в цій країні», — розповідає дружина полеглого воїна Владислава.
2. Артем, Родіон, «Богун». Як полтавські рятувальники евакуювали херсонців після підриву ГЕС торік
«Богун» — український всюдихід, створений долати майже будь-які перешкоди: піски, снігові замети, болота і повені. Полтавські рятувальники працювали з ним у Херсоні після підриву Каховської ГЕС. У ті дні машина, розрахована на шість пасажирів, перевозила по 13 людей з тваринами.
3. Якщо боятися, страх оволодіє тобою — пілот з Полтавщини про звільнення Зміїного та удари по Чорнобаївці
«Я застав 24 лютого в частині. Прокинувся о 4:30. Хлопці швидко зібралися, бо почала надходити інформація, що луплять по аеродромах. Я полетів на учбово-тренувальному Мі-2. Ніякої користі для вогневих задач він не має, але щоб вивезти з-під удару я полетів на ньому», — так згадує перші дні повномасштабного вторгнення пілот Максим Чайка.
В інтервʼю для «Полтавської хвилі» він розповів, як на Зміїний намагалися висадити десант із гелікоптерів, аби звільнити острів.
4.«Конвеєр смерті» — як бійці полтавського батальйону обороняли Авдіївський коксохім
Полтавський 407-й стрілецький батальйон чотири місяці утримував Авдіївський коксохімічний завод. Його приміщення стали надійним оборонним рубежем, щоб знищувати ворожі наступи. Ворог щодня не полишав спроб захопити цю ділянку міста, адже завод — це ключ від Авдіївки. Комбат 407-го батальйону 110-ї бригади з позивним «Кельт» розповів в інтервʼю «Полтавській хвилі» про оборону коксохіму та у чому полягала його важливість.1. «Був повний хаос, до цього неможливо підготуватися», — реконструкція подій після ракетного удару у Полтаві
Трагічний день для Полтави. Третього вересня росіяни завдали ракетного удару по Інституту зв'язку у місті. Від цієї атаки загинули 59 людей.
Ігор Шафарчук — волонтер, який одним із перших прибув на місце, рятував людей, організовував сортування поранених. Він розповів, що відбувалося у перші хвилини після вибухів. У матеріалі військовий експерт пояснив, чи реально було запобігти удару, чи збити балістику.
2. Понад сто полтавців здали кров після російської атаки
Після ракетного удару по Полтаві на станції переливання крові виникла велика черга, адже терміново оголосили про збір крові. За кілька годин у лікарні здали кров понад сто людей. Про те, як люди згуртувалися та чому прийшли до лікарні здавати кров — у дивіться в матеріалі «Полтавської хвилі».3. Деяким пам'яткам не потрібен статус. Історія яківчанського «Ластівчиного гнізда» та її творця
«Дім художника», «будинок з химерами», «ластівчине гніздо» — садиба має багато імен та безліч скульптур, створених руками однієї людини. Ми розповідаємо історію скульптора-самоука, який перетворив свій будинок на своєрідний «музей», про який знають не так багато людей, як могли б.
4. Цей літак — одноліток F-16: дивіться, які літаки зберігаються у полтавському авіамузеї
У Полтаві досі зберігаються совєтські бомбардувальники Ту-160, Ту-95, Ту-22М3, але лише як музейні експонати. До початку повномасштабної війни поглянути на літаки приїжджали навіть іноземці, адже у полтавському музеї можна потрапити у кабіну бомбардувальника та сісти у крісло пілота. Це унікальні експонати, адже такі бомбардувальники давно утилізовані. «Полтавська хвиля» пройшлася музеєм разом з екскурсоводом Віктором Мирошником, а тепер пропонуємо читачам переглянути цю онлайн-екскурсію.1. «Роботою це складно назвати — ти вкладаєш душу в кожну дитину»: досвід патронатної родини з Хорольщини
Світлана та Руслан патронатна родина з Хорольщини. У патронаті вони вже другий рік. За цей час подружжя прихистило дев'ятьох дітей, а також навчилося піклуватися про тих, чиє життя пішло шкереберть. Родина розповіла про свій досвід патронату над дітьми й поділилася думками та спогадами про своїх вихованців і порадами для сімей, які в майбутньому теж хочуть стати патронатними.2. «Вони зробили свідомий вибір»: як жіночий ветеранський рух допомагає захисницям
З початку війни на Сході до армії України доєдналися понад 49 тисяч жінок. З початком великої війни кількість збільшилася до майже 70 тисяч. Жінки воюють на рівні з чоловіками, проте чомусь військовослужбовиці досі недостатньо забезпечені та захищені в армії. Саме ці питання вирішує жіночий рух «Veteranka». Як він працює та що вдалося зробити за цей час – читайте у матеріалі.3. Діти сучасної війни. Яким росте нове покоління українців
Максиму майже 10 років. Хлопчик живе у Полтаві з мамою. Усе його життя триває війна.«Коли тривога була, ми спали в коридорі. Ви бачили отам в коридорі коврик? По ньому тоді ще ніхто не ходив, і я з мамою на ньому спав. Страшно було. Я думав як так, що таке сталось», — пригадує Макс.Хлопчик говорить про війну, як щось буденне. У матеріалі ми розповідаємо історію однієї з тисяч полтавських родин. Ця розповідь не увійде до підручників історії, і саме тому ми маємо говорити про неї голосно.
1.Загинув, не полишивши дітей. Історія вчителя та творця «Дому сиріт» Януша Корчака
Ми не можемо зібрати історії всіх педагогів, але ми маємо змогу розповісти хоча б одну, і буде вона про Януша Корчака, або ж Генрика Гольдшмідта, — вчителя, який самотужки відкрив притулок для дітей-сиріт, навчав людей поважати й любити дітей, та не покинув своїх вихованців навіть на порозі газової камери, загинувши разом з ними.2. Вождь з Полтави чи міф? Розбираємося, чи справді пілот Іван Даценко міг очолити індіанське плем’я
Певно, ви бодай раз чули історію про вождя племені ірокезів, який пригощав своїх гостей горілкою і галушками, а потім ще й затягував пронизливим баритоном «Розпрягайте, хлопці, коней». За легендою, цим чоловіком був пілот Іван Даценко з Полтави, який дивом урятувався з палаючого літака і втік до Канади, де отримав ім’я Poking Fire — «Той, хто пройшов крізь вогонь». Надихнувшись цією історією, режисер Михайло Іллєнко навіть зняв однойменний фільм. Ми спробували дослідити «білі плями» у життєписі авіатора та з’ясувати, як все було насправді.3. Найбільша полтавська повінь минулого століття на архівних фото
Навесні 1942 року у Полтаві сталася небачена повінь. У тогочасних газетах йдеться, що подекуди рівень води сягав шести метрів. Значна частина міста — зокрема Поділ і те, що ми зараз називаємо Левадою — опинилася під водою. Попри масштаб стихійного лиха, інформації у відкритих джерелах обмаль. На очевидців також сподіватися не доводиться. Полтава тоді була під нацистською окупацією, тож, можливо, щось зможуть розказати німецькі світлини. Спробуємо по крупицях реконструювати події тієї весни.1. Як/чи готуються полтавські політики до можливих виборів
2. Чи реальні вибори в 2025 і чи працюють стратегії полтавських політиків як підготовка до них
Ялинки, тік-токи, блоги про проблеми міста — ці стратегії захоплення уваги полтавців перед можливими виборами від місцевих політиків «Полтавська хвиля» розглядала у своєму матеріалі раніше. А от аби дізнатися, чи будуть ці вибори наступного року і чи є депутатам взагалі сенс готуватися до цих процесів так завчасно — спробували розібратися із консультантом Громадянської мережі «Опора» в Полтавській області Костянтином Донченком.3. (Не)виконані обіцянки: чого варті слова полтавських політиків (відео)
У мережі все частіше почали говорити про можливі вибори, тож місцеві політики дарма часу не витрачають й починають проводити свої передвиборчі кампанії, хоч і неофіційно. Детальніше про це розповімо згодом. А сьогодні на прикладі минулих років згадаймо чи можна довіряти словам політиків. Про невиконані обіцянки влади – розповідаємо у відео.Цикл відео про невідому Полтаву:
1. Козацький спадок Полтави: місто, яке ви не знали. Частина 1
Полтава — це не тільки галушки та Біла Альтанка. Саме тому «Полтавська хвиля» створила цикл відео про місто, яке ви точно не знали. У першій частині ми розповідаємо про те, як у 17 столітті у Полтаві прямо на площі перед альтанкою страчували злочинців, а козаки були тогочасною соціальною елітою.
2. Найбільший пам'ятник у Полтаві: місто, яке ви не знали. Частина 2
Найбільший пам'ятник у місті — меморіал солдатської слави. Проте чи дійсно він про пам’ять? У відео розповідаємо про те, як у Полтаві на третій рік повномасштабного вторгнення досі покладають квіти кремлівським пропагандистам.
3. Кругла площа у Полтаві: місто, яке ви не знали. Частина 3
Завершуємо наш цикл відео цікавими фактами про Круглу площу у Полтаві. До речі, а ви знали, що саме там наші предки зустрічали російське військо? Про створення гармонійного ансамблю та унікальність такої локації — дивіться у відео.
Цикл відео про (не)відомих полтавців:
1. Королева екрану — Віра Холодна з Полтави. (Не) відомі полтавці. Частина 1
«Полтавська хвиля» зробила цикл відео про відомих у світі, але забутих на малій батьківщині полтавців, чиї історії заворожують і захоплюють. Перший випуск розпочинаємо з Віри Холодної. Української кіноакторки епохи німого кіно. За своє коротке життя вона змогла стати однією з найвідоміших актрис німого кіно.
2. Як Микола Духов утілив у життя проєкт ядерної бомби. (Не) відомі полтавці. Частина 2
Микола Духов — український Опенгеймер. Він був конструктор бронетехніки, ядерної й термоядерної зброї. Під його керівництвом розробили перше покоління ядерних боєприпасів для сімнадцяти різних носіїв. Розповідаємо про конструктора з Полтавщини, що створив ядерну бомбу.
3. Як полтавка підкорила модний світ Парижа. (Не) відомі полтавці. Частина 3
Соня Делоне — українка, яка підкорила паризький світ моди. Жінка була художницею та дизайнеркою, а також представницею напрямку артдеко.
4. Як винахідник з Полтави придумав перший у світі трамвай. (Не) відомі полтавці. Частина 4
Четвертий випуск нашого циклу присвячуємо Федору Піроцькому. У випуску говоримо про геніального винахідника з Полтави, якому ми завдячуємо розвитком громадського транспорту. Адже саме Федір Піроцький вигадав перший у світі трамвай.
5. Марія Башкірцева — зірка світу живопису. (Не) відомі полтавці. Частина 5
Завершуємо цикл відео розповіддю про геніальну художницю з Полтавщини. Особистий щоденник Марії Башкірцевої був настільки захопливим, що перевидавався безліч разів різними мовами. Життя мисткині було яскравим, але таким коротким.
1. Назавжди 24. Фільм про воїна Віктора «Меда» Медяника
«Всіх люблю, ні про що не шкодую» — ця фраза була Вітіним життєвим кредо. Він став на захист країни два з половиною роки тому. Пройшов Бахмут, Соледар, Торецьк, Роботине. На жаль, загинув наприкінці літа 2024 року на курщині.
На фронті Віктор знімав на телефон все, що відбувалося з ним на війні. Після загибелі воїна, ці матеріали потрапили до рук його мами Олени. Жінка переглянула все, що залишив для неї син. Так і з'явився цей фільм — символ вшанування воїна, добровольця, сина, брата, ультраса, штурмовика, друга, побратима, полтавця — Віктора «Меда» Медяника.
0
