Повільне вбивство: як російська війна позбавляє українців доступу до медицини у прифронтових селах
Зміст
Вступ
У прифронтовому селі, у тісній муніципальній будівлі, вікна якої забиті фанерою, бригада лікарів-волонтерів облаштувала мобільну амбулаторію, пише у своєму репортажі The Independent.
Це єдиний порятунок для місцевих мешканців, які розраховують на надання медичної допомоги. І до повномасштабного російського вторгнення доступ до спеціалізованої медичної допомоги був доступний лише для тих, хто міг дістатися до міста. Але в селі біля Слов’янська хоча б працював лікар первинної медичної допомоги, якого наразі немає.
«Лікаря немає. Залишили нас самих», — плаче місцева мешканка, 79-річна Марія Гребенко, коли медик-волонтер з мобільної амбулаторії міряв їй тиск і намагався заспокоїти.
Обмежена доступність медичної допомоги призвела до загострення існуючих захворювань, які можна було б легко вилікувати за допомогою регулярного медичного обслуговування, зазначає кардіолог Богдан Авраменко, координатор українсько-ізраїльської служби волонтерської медичної допомоги FRIDA Україна.
«Обмежений доступ до ліків спричиняє як виникнення хронічних захворювань, так і їх загострення, що дуже погано для пацієнтів. Тому що такі прості захворювання, як гіпертонія, діабет — їх можна лікувати дуже простими ліками, якщо говорити відверто, дуже дешевими ліками. Але вони не можуть їх отримати», – каже Авраманеко. «Тож люди залишаються з високим кров’яним тиском і високим рівнем глюкози».
За його словами, команди медиків-волонтерів також констатують інші негативні тенденції:
«Обмежений доступ до спеціалістів, обмежений доступ до УЗД, до того самого онко-скринінгу спричиняє дуже багато нових діагнозів раку».
Така укомплектована лікарями-волонтерами мобільна амбулаторія в селах і містах поблизу лінії фронту може приймати від кількох десятків до 250 пацієнтів на день. Ці медики, окрім того, намагаються повернутися до місць, які вони вже відвідали, хоча б раз на місяць, щоб надати пацієнтам подальшу допомогу.
Найбільш затребуваними спеціалістами є офтальмолог, ендокринолог та кардіолог, зазначив Авраменко. Їх команда також проводить дитячі щеплення.
Ці команди волонтерів працюють у мобільних амбулаторіях в селах переважно у вихідні дні, а протягом тижня — у державних та приватних лікарнях по всій Україні.
Парамедик і колишній офіцер поліції Нью-Йорка, 61-річний Джозеф Фаркас працює з FRIDA Україна близько восьми місяців, надаючи медичну допомогу людям в бомбосховищах та селах, які місяцями не мали доступу до лікаря.
«Вторгнення російських військових в Україну – це неправильно. Тож я хотів зробити свій внесок у допомогу людям тут», - коротко прокоментував він.
Мешканка прифронтового села Олена Чецька розповіла, що до війни в їхньому населеному пункті працювали й лікар загальної практики, і педіатр, а тепер навіть нема кому виписувати направлення до спеціалістів. Єдиним варіантом залишається поїздка до Слов’янська, що в нинішніх умовах дуже складно.
«Це дуже важливо», — сказала вона про волонтерську клініку, стоячи в черзі до лікаря. «У нас багато людей похилого віку, і вони не мають можливості виїхати чи поїхати в місто».
Як повідомляла “Полтавська хвиля”, за свідченням лікаря Юрія Кузнецова, мешканці Ізюму і прилеглих населених пунктів майже щотижня травмуються від наслідків російської окупації — замінованих територій.
Окрім того, під час повномасштабного вторгнення росії була тим чи іншим чином пошкоджена або зазнала руйнувань майже кожна 10-та українська лікарня, з деякими медичними установами це сталося неодноразово. При цьому майже 200 українських медиків, які під час війни мають бути захищені міжнародними законами про права людини, були вбиті, поранені, викрадені або заарештовані.
