Зміст
Вступ
Як місто втратило контроль над дорогами
Як місто і область перекидають відповідальність за дороги
Дороги після 2022 року
«Картель» та дроблення тендерів
Операція НАБУ: 10% «відкату», цифрові коди та Юрій Бражник
Позиція УЖКГ
Позиція НАБУ
Позиція підрядників
А що далі?
Європейська альтернатива
У Полтаві щовесни разом зі снігом зникає і дорожнє покриття. Цей феномен місцеві чиновники традиційно списують на «складні кліматичні умови», «температурні гойдалки» та дефіцит бюджету. Але цифри кажуть інше: лише у 2025 році на ремонт та утримання доріг спрямували понад 221,6 мільйона гривень. Майже половину суми — понад 92 млн гривень — поглинув так званий «ямковий» ремонт. Слідчі Національного антикорупційного бюро України стверджують, що у місті діє тіньовий «податок» на інфраструктуру — посадовці брали фіксовані 10% відкату з кожного дорожнього тендера.
У матеріалі розповімо, як Полтава позбулася власних інструментів для утримання доріг, чому дрібні закупівлі до 200 тисяч гривень стали головним джерелом збагачення вузького кола підрядників, і як віртуальні коди з обмінників валют перетворювалися на мільйонні суми готівки в кишенях посадовців.
Як місто втратило контроль над дорогами
Дорожня криза у Полтаві почалася ще понад десять років тому.
До 2015 року місто самостійно ремонтувало та прибирало вулиці. За це відповідало комунальне підприємство «ПМШЕД» («Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця»), яке мало власну спецтехніку та виробничі бази.
Знищення комунального підприємства почалося взимку 2015-2016 років. Тодішній міський голова Олександр Мамай, розкритикував те, як прибирають сніг, і використав це як привід віддати міські замовлення приватним фірмам. Комунальну техніку почали здавати в оренду, а саме КП штучно загнали у борги.
У 2024 році «ПМШЕД» мали остаточно закрити через суд. Проте вже у 2025-му міськрада вирішила відновити підприємство, виплативши борги з міського бюджету.
Як місто і область перекидають відповідальність за дороги
Дороги не ремонтують також через конфлікт між міською та обласною владою. Показовий приклад — суперечка навколо транзитної ділянки траси М-03 (Київське та Харківське шосе). На спільний капітальний ремонт вартістю 142 мільйони гривень область давала 71 мільйон, але місто погодилося виділити тільки 10 мільйонів гривень. Міська рада спочатку віддала шосе на баланс Укравтодору, а після чергової зміни влади чиновники спробували повернути його назад. Ця тяганина повністю заблокувала будь-які масштабні ремонти.
Схожа ситуація і з приміськими дорогами Полтавської громади, за які відповідає обласне Агентство місцевих доріг. Обласна адміністрація запропонувала місту профінансувати 75% вартості ремонтів, оскільки цими шляхами користуються переважно місцеві жителі. Міськрада наполягала на схемі «50 на 50».
Дороги після 2022 року
З початком повномасштабної війни, Кабмін обмежив видатки місцевих бюджетів. Містам дозволили оплачувати лише утримання доріг та поточний «ямковий» ремонт. Навесні 2022 року ситуація погіршилася: російські ракети зруйнували Кременчуцький нафтопереробний завод, через що в Україні зупинилося виробництво дорожнього бітуму.
Дефіцит та різке здорожчання імпортної сировини змусили Управління ЖКГ остаточно відмовитися від капітальних відновлень доріг і зосередитися на дрібному ямковому ремонті. Його найважче перевірити фінансовим аудитом чи проконтролювати якість.

«Картель» та дроблення тендерів
Аналіз закупівель Управління ЖКГ свідчить про штучне уникнення конкурентних торгів у системі Prozorro. Основним інструментом стало «дроблення» об'єктів: замість великих тендерів на ремонти цілих вулиць, УЖКГ розбивало дороги на мікроділянки. Їхню вартість штучно підганяли під пороговий ліміт до 200 тисяч гривень.
Це дозволяло укладати прямі договори з обраними компаніями без проведення аукціону. Зокрема, лише у лютому-березні 2026 року уклали десятки прямих угод на аварійні ремонти доріг.
За даними правоохоронців, у 2024–2026 роках дорожній ринок Полтави поділили між собою пʼять компаній:
Хто отримав гроші на ремонт доріг у 2025 році:
За даними Єдиного порталу використання публічних коштів, у 2025 році ці компанії сумарно отримали на ремонти понад 106 мільйонів гривень. Схема працює і у 2026 році: тільки фірма «Трансдорком» вже встигла отримати нових прямих підрядів на понад 120 тисяч гривень.
Також у закупівлях існують ризики переплат. У листопаді 2025 року Центр розслідувань «Медіа Доказ» виявив, що УЖКГ купувало матеріали дорожче за ринок: націнка на щебенево-піщану суміш склала 132%, а на асфальтобетон — 27%.
Операція НАБУ: 10% «відкату», цифрові коди та Юрій Бражник
У квітні 2026 року детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до полтавських депутатів. За версією слідства, в місті працювала схема відкатів. Представники Управління ЖКГ разом із депутатом міськради нібито вимагали від підрядників фіксовану «данину» — 10% від суми кожного договору. За цей тариф бізнесменам обіцяли повне сприяння: без проблем підписувати акти виконаних робіт, швидко перераховувати гроші з бюджету та гарантувати нові замовлення.
У матеріалах кримінального провадження зафіксували понад 7,7 мільйона гривень ймовірних хабарів. Організатором схеми правоохоронці вважають депутата Полтавської міської ради від партії «Слуга народу» Юрія Бражника. За даними слідства, він виконував роль неофіційного «куратора» сфери житлово-комунального господарства міста, координуючи розподіл потоків.

Суд над Юрієм Бражником
Нагадаємо, суд відправив Бражника під варту. Щоб вийти із СІЗО, він має сплатити 33,28 мільйона гривень застави. Станом на 18 червня гроші не внесли. Сам депутат провину категорично заперечує і називає розслідування «політичним шоу», а його адвокати оскаржують рішення суду в апеляції.
Щоб перевести гроші в готівку і не потрапити на радари банківського моніторингу, підозрювані використовували мережу криптообмінників «Х-Change». Механізм, за версією слідства, працював так:
Загалом із квітня 2024-го по січень 2026 року через цю систему могли провести близько 59 мільйонів тіньових гривень.
Слідчі отримали записи розмов підозрюваних. На плівках чути голос ексмера Полтави Олександра Мамая: він нібито проводив «тіньовий аудит» схеми та розпитував підрядників, як працюють цифрові коди і як діляться гроші.
З розмов випливає, що Віктор Прядка (фактичний власник ТОВ «ДРСУ Полтава» та ТОВ «Трансдорком») повідомляв Мамаю, що частину коштів депутат Юрій Бражник залишав собі, а частину «пре десь на Київ».
Позиція УЖКГ
Ми запитали в Управління ЖКГ, чому вони не вимагають від підрядників виправляти дефекти на дорогах, які раніше відремонтували за десятки мільйонів гривень. В управлінні зазначили, що претензії не висували і дефектні акти не складали через «відсутність необхідності».
Також ми намагалися отримати копії офіційних попереджень від поліції Полтавщини. У цих документах правоохоронці застерігали міську владу від роботи з ТОВ «Трансдорком», оскільки власник компанії Олексій Харченко був судимий за розтрату майна громади. В УЖКГ нам відмовили, заявивши, що ця інформація «не підлягає розголосу».
Позиція НАБУ
У відповідь на наш запит НАБУ підтвердило, що веде розслідування щодо посадовців Полтавської міськради. Проте, слідчі обмежили доступ до інформації на час слідства.
Позиція підрядників
Ми спробували отримати офіційну позицію всіх пʼяти підрядників щодо їхньої ймовірної участі у корупційній схемі. Представники ТОВ «Будівельник 2016» та ПП «ІВЦ Вектор» на запити та телефонні дзвінки не відповіли.
З підприємцями «Трансдорком» та «ДРСУ Полтава» нам не вдалося звʼязатися. Компанія «БО Райагробуд» у коментарі відмовилася надавати будь-які коментарі щодо слідчих дій НАБУ.
Редакція залишається відкритою до коментарів усіх згаданих компаній і готова оприлюднити їхні позиції.
А що далі?
Попри арешт Юрія Бражника та викриття схеми відкатів, боротьба за дорожні гроші не вщухає. Наприкінці травня 2026 року Управління ЖКГ оголосило тендер на ремонт дороги ключових транспортних розвʼязок міста (вулиці Європейська, Соборності, Решетилівська, Великотирнівська, Івана Мазепи, Олександра Оксанченка, Зіньківська). Загальний бюджет — 39,5 мільйона гривень.
Тендерна документація мала ознаки дискримінаційних вимог: зокрема, щодо наявності власної сертифікованої лабораторії та асфальтобетонного заводу на чітко обмеженій відстані від Полтави. Проте на аукціоні перемогла столична компанія ТОВ «Автошлях 2020». Компанія запропонувала виконати роботи за 38,1 мільйона гривень,— це на 395 тисяч гривень дешевше, ніж ціна від ТОВ «Трансдорком», яке входить до того самого «картелю», що фігурує у справі НАБУ.
УЖКГ виявило низку невідповідностей у документах переможця та дало компанії 24 години на усунення. У разі дискваліфікації контракт отримає ТОВ «Трансдорком».
Європейська альтернатива
Поки в Полтаві щороку витрачають бюджет на ремонт одних і тих самих ділянок, Відень давно відмовився від практики «латання дірок» на користь довгострокового планування. Замість швидкого «ямкового» ремонту вони роблять повну реконструкцію. Для цього використовують асфальт, який поглинає шум, та сучасні системи водовідведення, щоб вода не руйнувала покриття під час дощів чи танення снігу.
Замість штучного дроблення замовлень на дрібні лоти під прямі договори, підрядників обирають за принципом життєвого циклу об'єкта. Головне — це довговічність покриття, а не найнижча ціна на папері. Контракти у Відні передбачають багаторічну безумовну гарантію та величезні штрафи за появу тріщин чи вибоїн.
Читайте також
Мільйони у воду: хто відповідає за пляжі Полтави
























