Мільйони у воду: хто контролює береги Ворскли і скільки це коштує Полтаві

Щовесни Полтавська міська рада оголошує підготовку до купального сезону на Ворсклі. Наприкінці травня водолази звітують про розчищення дна, а санітарні служби відбирають перші проби води. У ній з року в рік стабільно знаходять кишкову паличку, рівень якої перевищує норму. У цьому матеріалі ми зʼясуємо, хто насправді відповідає за прибережні зони, скільки коштів громади йде у воду та чи збігаються мільйонні витрати з реальним станом місць відпочинку.

Пляжі у 2014-2017 роках

У 2014–2017 роках влада Полтави максимально економила на пляжах. Усі витрати на прибережні зони намагалися перекласти на приватних орендарів. Мерія розраховувала, що бізнес за власний кошт забезпечить базовий сервіс: від вивезення сміття та підведення води до фарбування роздягалень і встановлення навісів.

Роль «Рятувально-водолазної служби» тоді була мінімальною. Водолази наглядали лише за тими стихійними зонами, які не забрали підприємці. Для цього розгортали один стаціонарний та два пересувних пости.

Тоді офіційний статус мали лише чотири локації (їх називали «паспортизованими місцями відпочинку»): 1-й та 2-й міські пляжі (на лівому березі від тролейбусного мосту до вул. Громадської), 3-й міський пляж (на вул. Охтирський Шлях) та зона біля селища Дублянщина. Решта узбережжя вважалася стихійними пляжами.

Тренд на великі проєкти: 2018-2020 роки

Наприкінці 2010-х міська влада відмовилася від економії та перейшла до масштабних інфраструктурних проєктів. Найпоказовішим прикладом стала реконструкція третього міського пляжу, що тривала з 2018 до початку 2020 року.

Замовником робіт виступило Управління ЖКГ, а проєкт доручили компанії «Архитон-7». З другої спроби тендер на 14,6 мільйона гривень виграло полтавське ТОВ «БК «Енергосфера». Головною новацією мали стати сучасні очисні споруди з промисловим септиком, які мали розв'язати проблеми забруднення води. Крім укладання плитки та висадки хвойних дерев, підрядник мав збудувати понад півсотні тіньових навісів, дитячий і спортивний майданчики, а також закупити спеціальні візки для людей з інвалідністю.

Проте, «Енергосфера» зірвала графіки: до весни 2019 року фірма витратила 8,1 мільйона гривень бюджетних коштів, але спромоглася лише частково встановити паркан. Управління ЖКГ розірвало договір і найняло нового підрядника — ТОВ «Технобуд-Україна». Йому докинули ще 2,6 мільйона гривень і продовжили терміни до 2020 року. Загалом цей етап реконструкції обійшовся місту у понад 10,7 мільйона гривень.

Сьогодні на оновленому пляжі дорогу плитку підняло коріння дерев, а через відсутність камер чи охорони на території шкодять вандали. Дійшло до того, що рятувальники зняли й сховали 18 вцілілих лавок, бо шість із них підлітки намагалися скинути в річку.

Як змінилися пляжі з 2022 року

Після початку повномасштабної війни капітальні ремонти заморозили. Водночас, навантаження на полтавські пляжі зросло в рази. Через закриті морські курорти та велику кількість переселенців, на пляжах фіксували рекордні натовпи. Відповідальність за функціонування зон відпочинку лягла на КО «Рятувально-водолазна служба Полтавської міської ради».

Бюджетні гроші витрачали передусім на зарплати та базові матеріали. Водолази розпочинали підготовку до купального сезону на початку травня: чистили акваторію Ворскли та берег. За словами керівника служби Євгена Савчука, через велику кількість відпочивальників довелося терміново латати дитячі майданчики, питні фонтани, туалети та роздягальні. Окремо місто платило за обрізку старих тополь підрядникам та КП «Декоративні культури».

Куди йдуть гроші Рятувально-водолазної служби Полтави

За даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів бюджет водолазів з 2020 року поступово зростає і складається з трьох ключових блоків:

1. Зарплати та податки. Головна стаття видатків (84% усього бюджету). Сума щороку зростає слідом за мінімалкою. З 2025 року на утримання всього штату місто витрачає в середньому 773 тисячі гривень на місяць.
2. Техніка та спорядження. З великих покупок: човни (174,6 тис. грн у 2017 році), двигун Suzuki (148,5 тис. грн у 2017 році) та сучасний ехолот (96,9 тис. грн у 2026 році). Щомісяця списують гроші на пальне та оновлення костюмів, масок і балонів.
3. Охорона, піар та підрядники. Ці витрати зростали найактивніше. Якщо у 2016 році охороні платили до 7 тисяч гривень на місяць, то зараз — до 60 тисяч. Стрибнули витрати на страхування: з 8 до 73 тисяч гривень у 2025-му. Служба також платить за самопіар (сюжети на телебаченні, реклама на радіо). Замовлення на ремонти стабільно отримує ФОП Співаченко: 76 тис. грн у 2025 році та 125 тис. грн за перші місяці 2026-го.
   

*станом на 12 червня 2026 року

На тлі цих витрат на утримання водолазної служби, місто отримує офіційний дохід лише з одного об'єкту — пляжу «Мальдіви». Він в оренді у Тетяни Нестулі, яка платить в бюджет близько 330 тисяч грн/рік. Водночас аукціони з передачі в оренду пляжу «Гаваї», який фактично утримував Олександр Нестуля, двічі зривалися через відмову переможців укладати договір. 15 травня 2026 року з третьої спроби аукціон завершився перемогою Нестулі.

Утримання пляжів сьогодні

Наприкінці травня 2026 року міська влада Полтави почала підготовку до купального сезону масштабними роботами з благоустрою прибережних зон. 27 травня на засіданні містобудівної комісії депутати затвердили відповідну стратегію.

За розрахунками очільника УЖКГ Тарса Панасенка, загалом на оновлення 1-го та 2-го міських пляжів необхідно близько 10 мільйонів гривень, однак через дефіцит коштів зупинилися на компромісі: чотири мільйони на 1-й міський пляж (як найбільш завантажений) та один мільйон на вирівнювання піском 3-го пляжу (площею близько 1 га).

Роботи розподілили між різними структурами:

• КАТП-1628 — розрівнювання берегової лінії піском;
• КП «Декоративні культури» — видалення аварійних дерев та самосіву;
• КО «Рятувально-водолазна служба» — проведення закупівель, благоустрій та безпека водойм;
• Управління ЖКГ — безпосередня закупівля піску та загальна координація.

Попри розподіл обов'язків та виділення коштів, юридичний статус прибережних зон залишається невизначеним. Профільне Управління ЖКГ зазначає: міські пляжі на Ворсклі не перебувають ані на балансі Управління, ані на балансі підпорядкованих йому комунальних підприємств. Ба більше, головне комунальне відомство міста офіційно визнає, що взагалі не володіє інформацією стосовно того, хто є законним балансоутримувачем цих територій. УЖКГ послалися на бюджетний кодекс і зазначили, що фінансування відбувається в рамках «Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою на 2025-2027 роки», а всі зміни до неї легалізуються голосуваннями на профільних комісіях та сесіях міської ради.

У держекоінспекції нам розповіли, що вирубувати дерева повинен балансоутримувач на підставі актів та ордерів. Наприкінці травня УЖКГ запрошувало їхніх фахівців до комісії з обстеження дерев на третьому пляжі.

Ми дізналися, що у міському кадастрі відсутні відомості про перший, другий і третій міські пляжі. Профільне відомство не має кадастрових номерів цих ділянок, визначеного цільового призначення за Генпланом чи будь-яких ухвалених рішень про передачу їх в оренду або постійне користування.

Станом на 15 червня 2026 року КАТП-1628 та КП «Декоративні Культури» не відповіли, на яких юридичних підставах вони працюватимуть на територіях.

Як виглядають пляжі Полтави зараз

З початком літа полтавські пляжі ніколи не порожніють — альтернатив у містян небагато. Із відкриттям купального сезону 2026 року заклики екологів уникати недозволених місць для відпочинку залишаються непочутими. Узбережжя заповнені відпочивальниками, готовими ризикувати здоров’ям заради порятунку від спеки. Цьогоріч фахівці Міністерства охорони здоровʼя визнали пляжі у Біликах та Нових Санжари найближчими безпечними за станом води на Ворсклі. Це щонайменше 36 кілометрів від Полтави, і долати таку відстань заради відпочинку зручно не всім.

Ми поспілкувалися з відпочивальниками, які оцінили стан пляжів як задовільний. Кажуть, що на березі візуально чисто, а в піску босоніж рідко натрапиш на сміття, хоча бур'яни подекуди проростають. Найбільше їх дратують відсутність туалетів, старі роздягальні чи вбиральні, що відверто псують краєвид. Утім, попри брудну воду й поганий сервіс, більшість опитаних запевняє: цього літа вони все одно будуть купатися.

Погляд екологів

Чому полтавська влада називає пляжі «зонами відпочинку» і якими вони мають бути насправді? Експерт з екологічної безпеки та учасник ГС «Досить Труїти Україну» Максим Сорока пояснив, що сучасний міський пляж — це не просто будь-яка ділянка піску біля річки, а офіційно визначена, перевірена та безпечна зона відпочинку.

«На кожному пляжі обовʼязково має бути соціально-побутова інфраструктура: ізольовані вбиральні, доступ до питної та технічної води. Також необхідні базові соціальні послуги — медичний пункт, рятувальна станція або ж кнопка виклику рятувальника з розрахунковим часом доїзду до 10 хв. У нас ці критерії абсолютно збігаються з європейським законодавством», — зазначає Максим Сорока.

За словами еколога, ключовою відмінністю пляжу від стихійного берега є підготовка та догляд за територією:

«Не вся річка чи водойма, до берегів якої ви можете дістатися, є пляжем. Пляж — це чітко визначена територія, де орган місцевого самоврядування дозволив зону відпочинку і за яку несе відповідальність. Відповідно, там мають бути проведені всі етапи розчищення та технічні перевірки. На жаль, у нас ще з совєтських часів залишився стереотип: де побачили пісок, там і пляж. Але насправді це може бути просто природній обʼєкт, але в жодному разі не офіційний пляж», — підсумовує еколог.

Максим Сорока вважає, що місцева влада свідомо уникає статусу «пляжів», адже це вимагає жорсткої санітарної та безпекової відповідності. Називаючи їх «місцями відпочинку», чиновники знімають із себе відповідальність, але водночас створюють лазівку для легального освоєння бюджетних коштів на благоустрій:

«Коли вони (авт. – влада) позначають ці території як місця для рекреації або відпочинку, це дає можливість витратити хоч якісь гроші з місцевого бюджету на благоустрій. Якби чиновники не назвали їх бодай так, вони б взагалі не змогли законно спрямовувати туди кошти, адже журналісти одразу б зробили розслідування щодо корупції та неправомірного використання фінансів. Саме для цього і використовуються такі обхідні маневри. Ця практика поширена не лише в Полтаві, а й у багатьох інших містах України».

Забруднена вода

Еколог зазначає, що системною проблемою Ворскли є не лише кишкова паличка, а й багаторічне забруднення стоками, що призводить до цвітіння ціанобактерій.

«Наші водні масиви сильно забруднені — це результат десятилітніх дій, і зараз ми пожинаємо ці плоди через гіперцвітіння води. У літній період саме синьо-зелені водорості є найбільшою небезпекою. Проте головна проблема полягає у браку комунікації органів місцевого самоврядування, коли їхня ліва рука не знає, що робить права. Траплялися непоодинокі випадки, коли державні лабораторії вже фіксували небезпеку, але місцева влада вчасно не реагувала і не повідомляла громаді про те, що локацію потрібно негайно закрити» — каже Максим Сорока.

Нагадаємо, у березні 2025 року екологи на Леваді виявили невідому трубу, з якої здійснювався скид у Ворсклу. Лабораторія зафіксувала перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин, матеріали передали до поліції.

Висновок

Попри всі управлінські проблеми, береги Ворскли щоліта переповнені людьми. Це найкращий доказ того, що Полтава потребує сучасних і безпечних зон біля води. Фрагментоване управління без єдиного господаря не приносить користі ні пляжам, ні відпочивальникам, ні бюджету. Кошти йдуть на косметичні рішення, а основні проблеми залишаються. Лише з чіткою відповідальністю місто зможе ефективно інвестувати, впроваджувати стандарти та відкрито інформувати населення про стан річки.

Європейська альтернатива

Ще кілька років тому острів-парк Луцавсала у Ризі був у схожому стані: занедбаність, забруднення та незрозуміла відповідальність. Муніципалітет взяв територію під єдиний контроль, провів офіційну паспортизацію та призначив чіткого балансоутримувача. Сьогодні Луцавсала — один із найкращих просторів відпочинку Балтії з сучасною інфраструктурою: постійними рятувальними постами, якісними роздягальнями, ізольованими вбиральнями та регулярним моніторингом якості води.

Нагадаємо, ми перевірили, як працює одна з найвідоміших ринкових точок Полтави — «Південний» ринок.