Соціум
5 хв читання
(Оновлено: about 3 hours ago)
Мінус 100 тисяч за хвилину: як жителі Полтавщини втрачають гроші через фейкові виплати
Попри регулярні попередження кіберполіції та інформаційні кампанії, кількість шахрайських оголошень про нібито «грошову допомогу» в інтернеті не зменшується. Навпаки, аферисти постійно змінюють свої схеми, спекулюючи на фінансових труднощах українців, а обіцяні виплати щоразу закінчуються однаково — викраденими коштами, оформленими кредитами та спустошеними банківськими рахунками. Розповідаємо, як працює схема та як не потрапити на гачок аферистів.
Ключові схеми аферистів
У поліції нам повідомили, що аферисти найчастіше заманюють жертв повідомленнями про соціальні виплати, компенсації постраждалим від війни, а також про фінансову допомогу для переселенців, пенсіонерів чи сімей із дітьми. Вони створюють фейкові сайти, які візуально копіюють сторінки міжнародних організацій, та запускають неправдиву рекламу у Facebook чи Instagram. Також посилання масово розсилають у Telegram і Viber.
Джерело: Херсонська ОВА
У поліції нам повідомили, що сучасні аферисти найчастіше закидають свої гачки, обіцяючи неіснуючі соцвиплати, компенсації за зруйноване житло, а також цільову фінансову допомогу для вимушених переселенців, пенсіонерів чи багатодітних родин. Для схем аферисти створюють сайти-клони, які до найдрібніших деталей копіюють офіційні сторінки відомих міжнародних організацій чи державних порталів. Після цього вони запускають масовану таргетовану рекламу в стрічках Facebook чи Instagram, паралельно розсилають користувачам вірусні посилання в особисті повідомлення у Telegram та Viber.
Ілюстративне фото. Джерело: Детектор Медіа
Мінус 100 тисяч за один клік
Так, жителька села Кустолово-Суходілка на Полтавщині отримала в месенджері повідомлення: нібито представники Червоного Хреста готові нарахувати їй матеріальну підтримку. Жінка перейшла за посиланням і ввела повні реквізити своєї банківської картки. Як тільки ця інформація опинилася на серверах шахраїв, з її рахунку зникли 100 тисяч гривень.
За даними слідчих, типова схема працює так: під приводом оформлення виплати користувачам пропонують перейти за посиланням і ввести конфіденційні дані (номер картки, термін дії, CVV-код, паролі з SMS-повідомлень). Здобувши цю інформацію, злочинці одразу отримують доступ до онлайн-банкінгу та привласнюють кошти.
В іншому випадку аферисти не лише отримали доступ до рахунку, а й обійшли системи безпеки банку та мікрофінансових організацій. Вони дистанційно відкрили нову картку на ім’я потерпілої та оформили мікрокредити. Через це жінка отримала 300 тисяч гривень боргу.
Зникнення 150 тисяч гривень замість держдопомоги
Ще троє жителів Полтавщини втратили гроші через шахрайську схему «державна допомога в тисячу гривень». Вони перейшли за рекламними посиланнями у соцмережах та заповнили анкети. Далі аферисти переконали їх виконати вказівки для «авторизації платежу». У підсумку з рахунків трьох потерпілих сумарно зникло понад 150 тисяч гривень.
У поліції зазначили: щоб викликати більше довіри, шахраї нерідко зламують сторінки користувачів у соцмережах і від їхнього імені розсилають знайомим повідомлення з небезпечними посиланнями або проханнями про допомогу.
Так, на Полтавщині викрили групу з чотирьох людей, які масово зламували акаунти в соцмережах і надсилали від імені їхніх власників повідомлення з проханням терміново позичити гроші.
Інші шахрайські схеми в Україні
У червні 2026 року в Україні викрили групу людей, які через TikTok ошукали громадян на понад мільйон гривень. Шахраї проводили онлайн-трансляції, під час яких представлялися працівниками Фундації Олени Зеленської, платформи UNITED24, фонду «Повернись живим», Червоного Хреста та ЮНІСЕФ. Глядачам пропонували надати персональні та банківські дані для оформлення допомоги.
На Дніпропетровщині шахраї виманили в українців близько п'яти мільйонів гривень. Вони залучали аудиторію через таргетовану рекламу соцвиплат у Facebook, після чого переводили спілкування у приватні повідомлення в Telegram і Viber. Надаючи фішингові посилання, аферисти отримували доступ до онлайн-банкінгу потерпілих, де знімали кошти й оформлювали онлайн-кредити на їхні імена.
Окрема цільова аудиторія аферистів — українці, які втратили майно через бойові дії. У Києві правоохоронці викрили двох жителів Запоріжжя, які створили фейковий сайт державного банку. Вони знаходили потерпілих у Telegram-каналах для переселенців і від імені банківських працівників пропонували «допомогу від іноземних донорів». Через цю схему 54 переселенці втратили понад 400 тисяч гривень.
Також шахрайськими схемами керують із колоній, де ув'язнені користуються контрабандними телефонами. Так, на Івано-Франківщині засуджений створював фейкові акаунти й збирав гроші нібито на потреби ЗСУ. Переказані кошти виводили його родички, які були на волі. Інший засуджений, перебуваючи в колонії, під приводом оформлення «виплат для ВПО» виманював у людей реквізити банківських карток. Потім купував за них товари в інтернет-магазинах, а його спільники забирали замовлення або повертали їх продавцям і отримували гроші.
Мова цифр
За останні два з половиною роки на Полтавщині зареєстрували 410 випадків шахрайства, у яких шахраї обіцяли людям соціальні виплати.
Водночас кількість таких справ поступово зменшується. Якщо у 2024 році правоохоронці відкрили 246 кримінальних проваджень через шахрайства з фішинговими посиланнями та фейковими виплатами, то у 2025-му — 121, а за перше півріччя 2026 року — 43.
Попри це, за останні два роки у справах цієї категорії жодному аферисту не повідомили про підозру.
Чому ці схеми працюють досі?
Успішність таких злочинів зумовлена кількома факторами. Аферисти використовують психологічний тиск та складні життєві обставини потерпілих. Крім того, вони створюють ілюзію офіційності, візуально використовуючи бренди відомих організацій, як-от ООН, Червоний Хрест, або платформи «Дія». Це знижує рівень критичного мислення у користувачів та спонукає їх швидше виконати інструкції шахраїв.
Як протидіяти шахраям?
У кіберполіції нам повідомили, що в Україні функціонують системи аналізу фінансових транзакцій, мережевої активності та трафіку. Вони дозволяють оперативно блокувати фішингові сайти, телефонні номери та підозрілі перекази коштів.
Щоб не потрапити на гачок шахраїв, фахівці закликають дотримуватися базових правил цифрової безпеки:
- перевіряти інформацію про виплати виключно на офіційних ресурсах державних органів або міжнародних організацій;
- не переходити за посиланнями із SMS, месенджерів чи соцмереж від невідомих або сумнівних відправників;
- нікому не повідомляти термін дії картки, CVV-код та коди підтвердження з SMS;
- використовувати складні унікальні паролі та двофакторну автентифікацію.
Кібершахрайство із соціальними виплатами залишається системною проблемою, яка вимагає від користувачів підвищеної уваги до захисту своїх персональних даних. Якщо ви вже ввели реквізити на підозрілому сайті або зафіксували несанкціоноване списання коштів, необхідно негайно заблокувати картку через банк — це підвищить шанси зупинити або оскаржити транзакцію. Після цього варто подати електронну заяву на сайті кіберполіції, звернутися до найближчого відділення поліції або зателефонувати на номер 102.
Нагадаємо, росіяни розганяють фейк про «паливну кризу» на Полтавщині.
Також ми писали, як розганяють фейки про мігрантів на Полтавщині.
Читайте також
Чому молодь не цікавиться політикою у Полтаві
