Моя подруга колись сказала: «Полтава — це жінка, яка не вміє обирати собі мужиків. І постійно наступає на одні й ті ж граблі». Історія полтавського самоврядування більше нагадує хаотичний рух молекул, який триває від виборів до виборів. А люди, які повірили обіцянкам чи взяли пакет із канцтоварами або цукром, щиро не розуміють, чому місто знову в занепаді й коли тут нарешті буде… ну не знаю, чисто, як у Харкові, чи цікаво, як у Львові.
Уся проблема полягає в тому, що ми маємо коротку політичну пам'ять, а тому постійно повертаємося до вже знайомого (хай і поганого) кандидата, пробачаємо йому косяки та ставимо потрібну галочку у виборчому бюлетені.
Аби вирватися з цього кола ми простежили, як кожна епоха формувала свої запити, які обіцянки продавали кандидати полтавцям і чому вибори мера щоразу закінчувалися не так як бажалося полтавцям.
Анатолій Кукоба: «Як я сказав – так і робіть» або кум кума – мій кум (1990–2006)
Після розпаду союзу Полтаву очолив Анатолій Кукоба. То був час безробіття, дефіциту та шаленої інфляції. Тож не дивно, що на фоні цього трешу полтавці шукали когось стабільного та сильного, аби бути впевненим у елементарному виживанні. Кукоба підходив на цю роль чи не найкраще – у місті порядок, вулиці освітлюються, зводяться нові райони, школи та ще й господарник хороший – без зайвих балачок вимагав порядок від комунальників і сам перевіряв, чи все виконали. Загалом містяни підтримували Кукобу, пояснюючи це так:
«Він місцевий, знає кожну трубу в місті, при ньому вивозять сміття та не замерзають батареї, тож навіщо щось змінювати?».
Саме ця потреба в стабільності й дозволила Кукобі очолювати місто аж 16 років і побудувати авторитарну модель управління.
Фото тут і далі – соцмережа Facebook
ЖКГ та інфраструктура
Кукоба влаштовував щотижневі ранкові об'їзди міста та перевіряв чистоту. У місті регулярно вивозили сміття, косили траву, а комунальні підприємства працювали без системних збоїв. Важливими здобутками були нові школи, багатоповерхівки, тролейбусна лінія на Леваду. Але разом з тим, ніхто не думав про системну заміну підземних комунікацій. Місто використовувало труби, що залишилися у спадок від совєтського союзу і зношувались щороку все дужче і дужче.
Містобудування та архітектура
У період Кукоби відбудували Свято-Успенський собор (щоправда зі зміною висоти), звели храм Віри, Надії, Любові (у якому вже помітні тріщини), та БК Листопад, відреставрували Білу Альтанку та відкрили пам'ятник Галушці. Водночас саме за Кукоби спотворили ансамбль Круглої площі та продали Кадетський корпус, а з пішохідної зони Соборності зник популярний фонтан.
Прочитати більше про Анатолію Кукобу можна тут: «При Кукобі такого не було»: чому полтавці досі чекають на «господаря»
Ефективність управління та бюджет
За часів Кукоби був принцип «добровільно-примусового соціального навантаження»: хочеш ділянку під торгову точку чи магазин – зроби щось для міста. Наближені будівельні компанії, перевізники та ринкові торговці отримували бонуси та перетворювалися на монополістів.
Ми не знайшли жодної критики Анатолія Кукоби у старих полтавських газетах. Єдина згадка про нього, як про управлінця замішаного в корупційному скандалі, була в «Українській правді».
Корупційні скандали та «підводні камені»
- Зведення підземного комплексу «Злато місто».
- Недотримання вимог при будівництві Свято–Успенського собору;
- Закупівля автобусів для міста з переплатою в шість разів;
- Продаж Кадетського корпусу.
Як ексмера згадують зараз. Старше покоління продовжує ідеалізувати його і впевне, що нам треба голова схожий на Кукобу, бо він був господарником. Молодші ж зауважують, що він був занадто совєтський і мав виграшну позицію, бо був першим – і ще не було тих, з ким його можна порівняти.
Андрій Матковський: «Мур-мур-мур – кредитний гламур» (2006–2010)
Після господарника Кукоби очільником міста став Андрій Матковський. Він прийшов до влади на хвилі ситих нульових, коли у країні формувався середній клас та розпочався період кредитного буму. Матковський справляв враження молодого освіченого політика нового формату, який може зробити Полтаву сучасною та європейською. Його головні обіцянки – зробити місто чистішим, освітленим та зручним для всіх. А головне – звернути увагу на околиці.
Полтавці голосували за нього, аргументуючи вибір тим, що «він молодий, сучасний та заможний (значить, не буде красти)».
ЖКГ та інфраструктура
За каденції Матковського запустили програму «Місто без околиць». Саме завдяки їй з’явився асфальт на околицях Полтави та більше 20 пільгових автобусних маршрутів, які зв’язували центр із віддаленими районами. У місті почали курсувати шведські автобуси Volvo. Це дозволило стабілізувати процес перевезення. Щоправда ненадовго, опісля їх витіснили «Рути» та «Богдани».
Бюджет міста спрямовували переважно на ямковий ремонт, заміну лампочок, фарбування фасадів. Водночас аварійні водопровідні й теплові мережі ігнорували.
Містобудування та архітектура
За Матковського у місті вночі почали освітлювати вулиці, а парки стали більш доглянутими. Але паралельно розпочалася безконтрольна роздача прибудинкових територій і скверів під ТРЦ та МАФи. Депутати ухвалювали «пакетні» земельні рішення поза відкритими конкурсами. Як приклад – скандал із Артскладами, коли 55 гектарів землі передали в оренду на 25 років київській компанії «П'ятий елемент». Ще одна історія: продаж землі ринку за за кілька місяців до завершення його каденції. Тоді міськрада продала 2 га землі на Центральному ринку за 8,5 мільйона гривень, а згодом ціну визнали суттєво заниженою.
Ефективність управління та бюджет
Усі ремонти чи відкриття майданчиків подавалися як «особистий подарунок міського голови». Окрім того, жорстке політичне протистояння Матковського із головою Полтавської ОДА Валерієм Асадчевим позбавило Полтаву державного співфінансування на масштабні проєкти.
Корупційні скандали та «підводні камені»
- Виведення бюджетних коштів на приватні фірми-підрядники під час ремонтів доріг.
- Надання ділянки під будівництво ТРЦ в зоні зелених насаджень викликало хвилю обурення.
Як ексмера згадують зараз: У соцмережах за Матковським закріпилося прізвисько «Половинк»а, яке пов’язане з тим, що нібито за право отримати дозвіл на бізнес, оренду землі, забудову чи перемогу в міському тендері вимагали частку або «відкат» у розмірі 50% (половина).
— «Але чому саме “Половинка”»?
— «Ті, хто це придумав, натякають, що, мовляв, я, перебуваючи при владі, змушував підприємців чи забудовників ділитися прибутками за схемою 50×50. Є такий «відомий» у Полтаві політтехнолог Діонісій Каплін, який свого часу допомагав Олександру Мамаю у 2010 році стати міським головою. Вони не знайшли, за що мене можна було «мочити», от і придумати цю байку про «Половинку»… (уривок з інтерв’ю А. Матковського, опублікованого на ІВ Полтавщина)
Спрямованість Матковського на середній клас і борги міста розчарували значну частину малозабезпечених містян, створивши ґрунт для появи радикального соціал-популізму.
Олександр Мамай: популізм та багато-багато-багато цукру (2010–2018, 2020–2023)
Перш ніж говорити про наступного очільника міста, згадаємо виборців 2010 року. Тоді полтавці шукали рятівника, який міг подбати про всіх тут і зараз. Ним для більшості і став Олександр Мамай, який зробив ставку на найбільш незахищені верстви населення і не помилився. Його передвиборча кампанія включала прямий підкуп електрату, – і це спрацювало.
Він обіцяв «турботу про людей»: безкоштовний проїзд, низькі тарифи та регулярну роздача цукру й продуктів. Полтавці голосували за нього із аргументом: «Він дає людям реальну допомогу тут і зараз, а не просто розказує!».
Скриншоти з передвиборчими обіцянками Олександра Мамая у 2010 році
ЖКГ та інфраструктура
За каденції Мамая занепало комунальне господарство. КП «ПМШЕД» штучно довели до банкрутства, а підряди на прибирання доріг передали харківським «фірмам-прокладкам». Диспетчерську службу перевізників злили приватній структурі «Трек Сервіс Контроль», пов'язаній із оточенням мера. Місто переживало постійні снігові колапси.
Полтавці пхають тролейбус, що застряг через снігопад. Скріншот із відео “Суспільного”. 1 березня 2018 рік.
Відсутність капітальних ремонтів колекторів призвела до масштабних проваль на вулицях Алмазній, Садах та в центрі. У липні 2019-го на Огнівці автівка буквально пішла під землю в зруйнований колектор. Однак замість заміни труб влада роками латала дірки й ставила тимчасові помпи.
Містобудування та архітектура
За каденції Мамая байдуже ставилась до руйнації пам'яток, а центр міста перетворився на хаотичний район із МАФів.
- Скандал із «Коффішкою» (2013): Встановлення МАФу на Соборності зруйнувало панораму перед Круглою площею.
- «Кривава арка» (2017): Забудова арки на Соборності, 27 призвела до кривавих сутичок із тітушками, декількох ножових поранень протестувальників та захоплення міськради.
- Прибудова до Дворянського зібрання: Негабаритне будівництво спотворило пам'ятку, яка згодом згоріла.
Ефективність управління та бюджет
Бюджет розвитку перетворився на інструмент утримання прихильності виборців. Сотні мільйонів гривень витрачали на соціальні виплати. Паралельно відбувся поділ ринків та автостоянок: торгівельні площі перейшли під контроль КП «Полтава-Сервіс», а згодом приватній фірмі «Полтава-Союз».
Корупційні скандали та кримінальні вироки
- Справа «домогосподарок» та вирок ВАКС (2023): Мамая визнали винним Вищим антикорупційним судом у розтраті бюджету. Він працевлаштував своїх особистих кухарок і прибиральниць до комунального КП «Інститут розвитку міста». Мер відшкодував збитки та втратив посаду.
- Розголошення даних про ЗСУ: Проти нього відкрили провадження за підозрою у несанкціонованому поширенні інформації про розміщення підрозділів ЗСУ.
- Антиукраїнські заяви: Мамай саботував декомунізацію, назвав атаку дронів у 2022 році «вразливою негодою» та намагався демонтувати прапори України з Монумента Слави.
Як ексмера згадують зараз. Його діяльність розглядають як абсолютну руйнацію муніципальних інституцій.
Олександр Шамота: Полтава в режимі гасіння пожеж (т.в.о. 2018–2020)
Олександр Шамота зійшов на посаду не через прямі вибори, а як секретар міськради після дострокового усунення Мамая у 2018 році. Це була епоха роздробленості, відсутності більшості та глибокої управлінської кризи. Нова коаліція обіцяла «повернути Полтаву до закону», зупинити хаотичну забудову та очистити місто від тітушок.
«Це шанс позбутися Мамая та очистити місто від купованих голосів!» – сподівалися містяни. Втім, знову розчарувалися.
ЖКГ та інфраструктура
Були спроби подолати наслідки розвалу ПМШЕД та впровадити електронний квиток у транспорті. Проте без системного фінансування це перетворилося на точкове латання проблем.
Містобудування та архітектура
Ввели мораторій на нові МАФи у центральній частині Полтави. За каденції Шамоти міськрада:
– збільшувала фінансування програм із демонтажу незаконних тимчасових споруд;
– передавала демонтовані кіоски, за якими не звернулися власники, на баланс комунальних підприємств (зокрема, КАТП-1628);
– намагалася обмежувати продаж алкоголю у МАФах у нічний час.
Разом з тим на сесіях міської ради регулярно ухвалювали рішення «Про розміщення тимчасових споруд…». Часто під виглядом «продовження права оренди» або «реконструкції/заміни» на місці старих занедбаних кіосків зводили абсолютно нові, значно більші за площею торговельні павільйони.
Позитивним кроком стала передача будівлі Кадетського корпусу на баланс Державної судової адміністрації для подальшої реставрації.
Ефективність управління та бюджет
Шамота демонстрував відкритість (онлайн-звіти, засідання). Під час пандемії COVID-19 у 2020 році активно опонував Кабміну, вимагаючи не впроваджувати обмеження «червоної зони» для захисту бізнесу.
Проте бюджет Полтави став заручником «договорняків» між фракціями: виділення коштів узгоджувалося в обмін на голоси окремих депутатських груп.
Корупційні скандали та «підводні камені»
Прямих кримінальних справ проти Шамоти не висувалося.
Як ексмера згадують зараз: на місцевих виборах 2020 року полтавці віддали за нього менше 3% голосів виборців, отак і згадують.
Безсилля тимчасової влади у 2020 році знову повернуло до крісла Мамая, однак його судове усунення в умовах повномасштабного вторгнення поставило перед містом нові виклики.
Катерина Ямщикова: «Світло, камери, меморандуми» (т.в.о. з 2023 року)
Прихід Катерини Ямщикової в липні 2023 року відбувся в унікальних умовах: повномасштабка, вирок ВАКС для Мамая та бюджетні обмеження. Стомлені полтавці хотіли прозорості, кадрових змін та переорієнтації ресурсів на армію. Ямщикова справляла враження сучасної, енергійної політикині нового покоління – військова з цивільним управлінським досвідом.
«Вона молода, з військовим досвідом, не роздає гречку і розмовляє із суспільством сучасною мовою» – аргументували свою прихильність полтавці, покладаючи на неї велиииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииикі надії.
Катерина Ямщикова. Фото з Telegram
Вона зіштовхнулась зі спадщиною попередника у вигляді зношеної інфраструктури, політичними компромісами та серйозними провалами в базовому господарюванні.
ЖКГ та інфраструктура
За каденції Ямщикової оголосили курс на «демонополізацію» сфери прибирання міста, відмову від сумнівних приватних підрядників та масштабну дерусифікацію топонімів. І справді, у місті перейменували сотню вулиць. Разом з тим, перша, і друга, і наступні зими стали справжнім розчаруванням для полтавців – зупинки й спальні райони не один день лишалися вкритими кригою.
Бюджет міста знову спрямовували переважно на косметичні та точкові рішення. Нанесення дорожньої розмітки постійно затягувалося до середини літа, а через дешеві матеріали вона змивалася вже до осені. Системна координація з «Полтававодоканалом» так і не з’явилася: свіжозаасфальтовані ділянки дороги місяцями залишалися розритими через чергові аварії на зношених колекторах.
Містобудування та архітектура
Міська влада задекларувала розробку нового Генерального плану та залучення міжнародних фахівців до відновлення архітектурних пам'яток. Втім, актуалізованого містобудівного документа місто так і не отримало. Паралельно з гаслами про «порядок» зберігали сумнівні кадрові призначення, а на ключових посадах у КП лишилися люди, пов'язані з минулими політиками.
Ефективність управління та бюджет
Пріоритетом бюджету стала фінансова підтримка Сил оборони України. Разом із тим, у публічному просторі закидали надмірний фокус на «картинку» та створення ілюзії активності: презентації, круглі столи, ветеранські хаби та підписання меморандумів регулярно випереджали реальні господарські результати на вулицях міста.
Корупційні скандали та «підводні камені»
- Закритість від медіа. Чиновникам виконкому та керівникам Управління ЖКГ фактично заборонили напряму спілкуватися з незалежними журналістами. Редакції місцевих видань регулярно зіштовхувалися з глухою стіною формальних відписок та обмеженням доступу на щорічні звіти очільниці.
- Захист підозрюваних посадовців: При оголошенні правоохоронцями підозр у корупції посадовцям ЖКГ чи депутатам міська влада відмовилася відсторонювати їх від посад.
«Я не працюю в питаннях довіри й недовіри, я працюю в нормах управління. Буде чітке рішення правоохоронних органів – будуть конкретні рішення по особам», – пояснила Ямщикова.
- Політичні компроміси: Задля утримання хиткої більшості в міській раді уклали ситуативні союзи з колишнім оточенням Мамая.
Як очільницю оцінюють зараз. Її характеризують як майстра «технологічного піару та красивих презентацій» і критикують за господарський хаос, дорожні проблеми та толерування заплямованих кадрів.
Як Полтаві розірвати це замкнене коло?
Аналіз усіх каденцій доводить: Полтава страждає не від конкретних прізвищ, а від відсутності працюючих інституцій. Щоб нарешті вийти з замкненого кола стратегія міста має базуватися на прозорості. Усе має відбуватися через електронні закупівлі, а не за домовленостями. Місту потрібно нарешті ремонтувати, а не займатися латанням проблемних ділянок та найголовніше – витрачати бюджет на розвиток міста, а не на подарунки та продуктові набори.
Полтавці ж мають усвідомити, що мер – це не наш батько, не благодійник, який вручає нам пакет продуктів, придбаний за власні кошти. Мер – це людина, яку ми обираємо, аби за наші власні податки він зробив наше місто кращим. Тож поки ми не візьмемо на себе відповідальність та не будемо апелювати до цифр, нас чекатимуть все ті ж самі граблі, молодь, яка тікає з міста та ями на дорогах, через які машина регулярно опиняється на СТО.