Рішення
8 хв читання
(Оновлено: 4 months ago)
Корпусний парк: центр міста чи декорація? Чи можна адаптувати пам'ятку під сучасні потреби полтавців
Ми всі хоча б раз були в цьому парку: коли поспішали на роботу, чекали зустрічі з друзями, гуляли з дітьми, які просили покататися на машинках, спостерігали за людьми поважного віку, які до повномасштабки влаштовували дискотеки біля зелених лавок. Що не кажіть, а Корпусний – константа Полтави для багатьох поколінь. Але разом з тим парк ніколи не змінюється і все частіше є просто перевалочною станцією, дорогою до кінцевої точки призначення.
Як зробити його активною частиною міста? Про це і поговоримо.
Історія «ідеального кола»
Історія Корпусного парку починається в ХІХ столітті з історії Круглої площі, яка спершу слугувала як плац для військових парадів. Згодом там посадили квіти і дерева, відкрили Монумент слави. Так парк став частиною ансамблю площі й отримав свою назву через те, що був під опікою Кадетського корпусу.
Сад заклали після будівництва Монумента Слави (1805–1811). Офіційно парк відкрили у 1909 р. на честь святкування 200-річчя Полтавської битви. Фото зі сторінки Стара Полтава, приблизний рік світлини – 1880.
Корпусний парк спочатку був символом імперської Полтави, потім радянської, а зараз його переосмислюють і полтавці, і науковці. Одні вважають, що він має лишатися незмінним, інші впевнені – «орла» треба прибрати, бо він тут точно «не в тему». А сам Корпусний з кожним роком перетворюється на транзитний шлях до основного місця призначення, і лише зрідка слугує комфортним місцем для відпочинку.
Хто відвідує парк?
Корпусний парк — транзитна локація для полтавців. Фото: Полтавська хвиля
Сьогодні найчастіше в парку можна зустріти три групи людей: студентів, людей старшого віку та туристів.
Для студентів (здебільшого ПНПУ, бо він там найближче) парк є місцем, де можна погрітися на сонечку між парами у теплу пору року, або зустрітися з одногрупниками перед заняттями.
Натомість люди поважного віку шукають у ньому спокою. Зазвичай відпочивають з однолітками, щоб обговорити новини, обираючи для цього лавки в тіні дерев, подалі від галасу.
Людям старшого віку це місце нагадує про минуле. Фото: Полтавська хвиля
Для туристів Корпусний парк – один з туристичних магнітів міста, де можна зробити фото. Але тут вони надовго не затримуються, бо парк не пропонує їм жодного варіанту дозвілля, окрім споглядання будівель довкола та можливості зробити фото біля Монумента.
«Що людям робити на цій площі? Ми точно розуміємо, що туди багато хто приїжджає через транспортну розв'язку, бо вона дуже зручна. Люди домовляються там зустрітися, якщо живуть в різних районах Полтави і добираються умовно в центр громадським транспортом, з дуже високою вірогідністю зустрінуться в Корпусному, бо більшість транспорту йде через площу, – зауважує архітектор Артур Ароян. – Але потім вони йдуть далі, бо в парку їм робити нічого».
Справді, незважаючи на багату історію Корпусний парк має низку проблем, які заважають йому стати комфортним сучасним міським простором.
Недоліки Корпусного саду
Парк складається з восьми радіальних доріг, що сходяться до центру. Це перетворює його на транзитний вузол, бо людина постійно потрапляє на промінь, який ніби виштовхує її з парку та спонукає не зупинятися й рухатися далі. У парку немає нічого, що змушувало б пішохода затриматися – ні архітектурних споруд, ні затишних кишень, де можна провести час. Лише однакові лавки вздовж доріг, причому половина з них на сонці, і затінені газони, по яких ходити не можна.
Промені Корпусного парку
Та власне і єдина архітектурна споруда, яка знаходиться у парку, стоїть на узвищенні і зовсім не підштовхує відвідувачів до активних дій. Монумент спонукає лише до пасивного споглядання, а не до взаємодії, тоді як у сучасних парках є локації, що передбачають активність – фонтани, майданчики чи амфітеатри.
Корпусний парк розрахований на тих, хто не лишається надовго. Фото: Полтавська хвиля
Одним з найбільших мінусів парку є підземний перехід, який закриває вид на саму площу, коли рухаєшся з боку Каштанової алеї, або навпаки – коли рухаєшся основним променем від Білої альтанки – бачиш занедбаний Кадетський корпус.
Транспортне ж кільце відділяє парк від головної пішохідної вулиці, бо щоб на неї потрапити, потрібно подолати підземний перехід. А це ой як не просто, якщо ти, наприклад, мама з візочком. Тож замість того, аби бути продовженням прогулянкової зони, Корпусний сад є ніби островом, що відділений колом дороги.
Артур Ароян розповідає, що до 2000-х років парк був значно густішим, ніж зараз.
«Ми приїздили на площу і потрапляли ніби в ліс. І вже гуляючи там, натикалися на колону посередині. Сприйняття площі взагалі було тільки тоді, коли відвідувачі перебували біля якоїсь будівлі чи колони. Тоді, гуляючи в густому парку, важко було уявити увесь ансамбль цілісно, через велику кількість дерев. Пізніше парк вирішили переробити. Вирізали каштанові насадження з боків центральних клумб і цим самим парк, колона і архітектура стали цілісними».
Разом з деревами з парку зник затишок, половина лав опинилися на сонці і у теплу пору року залишаються пустими, а план показати цілісність архітектурного ансамблю згодом провалився, бо у Полтаві вирішили збудувати Златомісто, яке і змінило сприйняття площі.
У парку відсутні гачки, що спонукають людей затриматися. Фото: Полтавська хвиля
Попри статус «центру міста», парк залишається аскетичним. Та й не дивно – кількість людей у ньому залежить від рівня комфорту, який наразі є мінімальним. Бо у Корпусному відсутні гачки, що спонукають людей затриматися. Перш за все, вбиральні, що забезпечують задоволення базових потреб. Найближча приватна —у Златомісті. Це автоматично обмежує перебування у парку батьків з дітьми та людей поважного віку.
Читайте також: Чому лавочки у Полтаві роблять нас самотніми?Далі – питні фонтанчики, або ж місце, де у спеку можна придбати прохолодні напої, а взимку – зігріваючі. Люди поспішають туди, де така можливість є.
Ще один великий мінус – відсутність у парку вільного вайфаю та точок підзарядки гаджетів. Це точно зробило б парк відвідуваним, а фрилансери отримали б можливість працювати на свіжому повітрі.
Робити у Корпусному парку нині нічого. Фото: Полтавська хвиля
Варто зауважити й те, що Корпусний активно відвідують тільки в теплий сезон. Тоді люди ще можуть погрітися на сонечку, зробити зупинку в парку чи взяти участь у заході, що організували активісти. В інший же час парк може стати декорацією для зйомок фільму жахів, спустошений і сірий, з поодинокими перехожими.
Корпусний парк. Фото: Полтавська хвиля
Досвід інших міст показує, що навіть парк з охоронним статусом можна оптимізувати під сучасні потреби. Зауважимо, що за геометрією полтавська площа не унікальна, але різниця в тому, що європейські міста давно адаптували свої простори.
Queen Square у місті Бат у Великій Британії
Queen Square у місті Бат
Королівська площа, як і полтавський Корпусний, має жорстку геометрію та монумент у центрі, до того ж є у списку ЮНЕСКО. Та це не завадило зробити її комфортною для людей. Так, центральні газони нині використовують для гри в петанк і проводять на них сезонні фермерські ярмарки.
Королівська площа у місті Бат
Це рішення сприяло тому, що люди почали затримуватися на площі та проводити там більше часу.
Place des Vosges у Парижі у Франції
Place des Vosges у Парижі
Place des Vosges одна з найстаріших площ Парижа. Вона має форму квадрата і оточена історичними будівлями, серед яких і музей Віктора Гюго. Такі архітектурні пам’ятки дозволяють туристам затриматися тут довше. Сама площа не просто прохідний двір, а місце, де можна відпочити на доступних, відкритих для відпочинку газонах та стільцях, що встановлені по периметру.
Place des Vosges у Парижі
Цікавим також є те, що в аркадах навколишніх будинків розміщені галереї та кафе, які виходять столиками до парку. Тож за рахунок того, що парк інтегрований у культурне та економічне життя міста, люди приходять сюди спеціально.
Charlottenplatz у Штутгарті в Німеччині
Charlottenplatz у Штутгарті
Прикладом того, як місто бореться з проблемою «транспортного кільця», може стати Палацова площа у Штутгарді. Довкола неї перепланували простір та обмежили швидкість автівок до 20-30 км/год. Пішохідні переходи зробили широкими та безбар’єрними, це дало змогу фактично з’єднати тротуар та паркову зону.
Як результат зникло відчуття «острова серед машин», а парк став частиною пішохідної мережі міста, а не ізольованим об’єктом.
Архітектор Артур Ароян каже, що зважаючи на охоронний статус парку є моменти, які необхідно врахувати при будь-яких змінах.
«Непорушним має лишатися основний хрест з широких алей і додатково ще чотири діагональні доріжки, об'єднані доріжкою по колу. Конфігурація інших доріжок може змінюватися».
Що можна зробити у Корпусному парку вже зараз
Уже зараз можна спробувати встановити у парку рухомі вуличні меблі. Це дасть змогу відвідувачам самостійно обирати де розміститися, та одразу перетворить парк з транзитної зони на затишне місце для розмов та зустрічей.
Газони Корпусного парку зазвичай порожні, але відпочинок на траві з книгою чи телефоном, або ж міні-пікніки з друзями, зроблять парк більш домашнім та затишним.
До того ж, на газонах можна облаштувати дерев’яні платформи, які можуть слугувати місцем для йоги, або лекторіїв просто неба, виставок чи місць для майстер-класів. Це активує мертві зони парку, не змінюючи його історичний ландшафт.
Важливим у парку є й освітлення. По-перше воно робить простір безпечнішим. По-друге, впливає на сприйняття у вечірній час. Якщо до високих ліхтарів додати підсвічування крон дерев та нижнє освітлення доріжок, це створить затишну атмосферу та стимулюватиме людей залишатися.
Діти у Корпусному парку. Фото: Полтавська хвиля
Комплексний підхід
За словами Артура Арояна, парк з архітектурним ансамблем є невід’ємними, тож і розглядати зміни потрібно враховуючи це. До прикладу, якби кінотеатр Котляревського працював, то люди, які приходили б на сеанси, очікували б їх саме у парку.
«Треба зробити соціологічне дослідження, аби зрозуміти, хто ці люди, які ходять через парк, сидять на лавах, що вони там роблять. І тоді буде більш зрозуміло, куди рухатися далі».
Варто зауважити й те, що Корпусний – невід’ємна частина площі, тож це, звісно, треба враховувати.
«Потрібно встановити зв’язки між парком та архітектурним ансамблем, визначити, на що впливають будівлі, сквер біля монументу та сам монумент. Продумати, коли люди зупинятимуться в парку і чому. Коли ми знатимемо, як використовувати всю площу, аби вона була активна, тоді зрозуміємо, що робити з пам'ятником. І тоді всі рішення будуть обґрунтовані і логічні».
Зараз Корпусний парк нагадує золоту клітку. Відчуття, ніби він не просто застиг у часі, а й продовжує втрачати актуальність з кожним роком. Однак, якщо вже зараз почати вносити якісь зміни: організувати полив газонів та дати можливість відпочивати на них, подбати про освітлення та почати експерементувати з рухомими вуличними меблями, то на виході нам, ймовірно, вдасться створити затребуваний простір та зберегти пам’ятку.
Читайте також
Що не так з туалетами в Полтаві?
