Два роки тому, 20 травня 2023 року, Полтава втратила одного з своїх синів — Юліана Матвійчука. Він був тим, хто не чекав наказу, не стояв осторонь, не мовчав. Активіст, військовий, депутат, ініціатор змін у Полтаві, він із юних років боровся за незалежність і гідність України — на вулицях, у радах, на фронті. З Майдану — у добровольці, з активізму — у справжнє служіння громаді. Він змінив обличчя Полтави, а після 24 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Його шлях — це історія людини, яка до останнього подиху була з Україною в серці й у дії.

Два роки тому, 20 травня 2023 року, Полтава втратила одного з своїх синів — Юліана Матвійчука. Він був тим, хто не чекав наказу, не стояв осторонь, не мовчав. Активіст, військовий, депутат, ініціатор змін у Полтаві, він із юних років боровся за незалежність і гідність України — на вулицях, у радах, на фронті. З Майдану — у добровольці, з активізму — у справжнє служіння громаді. Він змінив обличчя Полтави, а після 24 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Його шлях — це історія людини, яка до останнього подиху була з Україною в серці й у дії.

Ким був Юліан Матвійчук

Юліан Матвійчук закінчив Полтавський педагогічний університет. Але навіть диплом звідти не забрав, позаяк пішов на війну добровольцем. З перших днів повномасштабного вторгнення він не вагаючись знову взяв до рук зброю та став на захист України. Юліан Матвійчук брав активну участь у Революції Гідності та заснував полтавську сотню самооборони у Полтавській обласній раді. У 2011 році Юліан Матвійчук започаткував акцію «Живий Тризуб». Спочатку це був протест проти проросійського режиму Януковича, проте згодом переросло у потужний захід вшанування державного герба і святкування Дня Незалежності. У 2016 році він очолив міську топонімічну комісію. Тоді перейменували понад 100 вулиць із російсько-комуністичними назвами. Він був співзасновником організації «Save Poltava». Робив усе можливе для відновлення Кадетського корпусу. Після його загибелі на фасаді Кадетського корпусу встановили банер в пам’ять про Юліана Матвійчука. Нині у будівлі хочуть провести протиаварійні роботи, щоб убезпечити пішоходів. А ще Юліан Матвійчук домігся безплатного проїзду для учасників бойових дій, пенсіонерів і чорнобильців у транспорті. Також він опікувався впровадженням безплатного харчування дітей та учнів пільгових категорій закладів дошкільної, загальної середньої освіти комунальної форми власності міста. Саме він ініціював створення першого в обласному центрі меморіального комплексу жертв Голодомору на 2018-2020 роки. Юліан Матвійчук відродив та зміцнив полтавський осередок організації «Сокіл». Наразі в памʼять про нього проводять вишколи та навчають юнаків тактики бойових дій. Він активно співпрацював із соціальними організаціями щодо доступу людей з інвалідністю до державних, комунальних установ. У ручному режимі малював з сокільцями та небайдужими людьми в центрі міста паркувальні місця для людей з інвалідністю.

Останній бій і прощання під дощем

Юліан Матвійчук помер 20 травня у лікарні через поранення, які отримав біля села Георгіївка на Донеччині. Воїнові було 33.

23 травня Полтава прощалася з Юліаном Матвійчуком — захисником, активістом, депутатом. Колона машин та сотні полтавців йшли до Свято-Успенського собору: під дощем, із квітами, в мовчанні. Хтось ішов сам, хтось — у гурті. Всі — з болем.

Друзі та близькі пригадували його як невтомного діяча: учасника Революції гідності, засновника полтавської самооборони, ініціатора «Живого Тризуба», перейменування вулиць, захисника ветеранів та малозахищених. Він був тим, хто не мовчав і діяв — завжди першим.

Памʼять, яка живе у Полтаві

У Полтаві регулярно проводять заходи, щоб вшанувати памʼять Юліана Матвійчука. На його честь перейменували найдовшу вулицю у місті. Також відкрили споруду у вигляді бобра на згадку про воїна. Статуя не випадково зображає «Бобра» — саме так називали Юліана побратими. У бронзовій фігурі закарбували його бойовий шлях, силу характеру та незламність духу. У 2023 році Юліану Матвійчуку відкрили памʼятник у Холодному Яру. Монумент встановили поряд з пам’ятниками полеглих за Україну добровольців. Зокрема, у Корпусному парку пройшов забіг та автопробіг на його честь. Ще один спортивний захід відбувся на стадіоні «Ворскла». Сотні дорослих та дітей подолали дистанції в памʼять про воїна. У 2024 році на День Незалежності Юліану Матвійчуку присвоїли звання Героя України. Також його посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Воїна посмертно нагородили званням почесного громадянина Полтавської громади. У Полтаві хочуть встановити пам’ятник Юліану Матвійчуку і Дмитру Коряку. Матері воїнів планують спорудити знак захисникам на перетині вулиць, названих на честь полеглих бійців. Також у квітні 2025 році родині Юліана Матвійчука вручили «Золоту Зірку».

Минуло два роки, відколи Юліан Матвійчук відійшов у вічність, але слід, який він залишив, не зникає. Його іменем називають вулиці, встановлюють пам’ятники, проводять вишколи, спортивні заходи, вечори пам’яті.

Та справжній монумент Юліанові Матвійчуку — у продовженні його ініціатив: безплатному проїзді для ветеранів, перейменованих вулицях, безбар’єрних пандусах і сокільських вишколах, де юнаки вчаться захищати країну. Живе його спадщина — живе і пам’ять: «На світі є одна країна, яку люблю — це Україна», — писав він. Сьогодні ці слова лунають, мов наказ залишатися гідними його чину й будувати ту державу, за яку він віддав своє життя.